— Російська православна церква не зможе брати участь у Всеправославному соборі. Проситимемо відкласти його, — говорить глава відділу зовнішніх зв'язків Московського патріархату митрополит 49-річний Іларіон 13 червня після засідання Синоду. — У Соборі мають брати участь усі Церкви. Тоді його рішення будуть легітимні.
Раніше від участі у Всеправославному соборі відмовилися Болгарська, Антіохійська, Сербська і Грузинська помісні церкви.
Константинопольський патріархат, який відповідає за його підготовку, заявив — собор 16–27 червня на грецькому острові Крит відбудеться попри небажання низки церков брати в ньому участь.
Чому Російська православна церква хоче перенести собор?
— Вона втрачає своє призначення як церкви. Це одна з політичних партій Російської Федерації. Слухняно виконує волю Володимира Путіна, — каже доктор богословських наук і філософії Дмитро Степовик, 77 років.
— На зібранні церков виникне питання, щоб право скликати православні наради у всесвітньому масштабі належало одному з найстарших патріархатів — Константинопольському. З цим погодилася більшість православних церков, а російська — проти. Бо сама давно претендує на першість у православному світі. Наслідує поведінку Кремля, що веде війни, хоче відновити Радянський Союз і бути світовою потугою рівною США або й вищою. На церковному рівні прагнуть зробити те саме. Щоб Путін через Кирила керував світовим православ'ям.
Чому від участі в соборі відмовилися ще чотири церкви?
— Відмова грузинської — не зрозуміла. А інші політично й церковно залежні від Москви.
РПЦ не задоволена Константинопольським патріархом Варфоломієм. Той хоче, щоб усі визнані й невизнані православні церкви дійшли згоди. Прагне навести порядок, який існує в римо-католицькій церкві. Там єдиний глава — Папа Римський. Усі католицькі церкви визнають його авторитет. Тобто Константинополь висунув ідею стати центром. Він хай і символічний, але нащадок візантійської церкви. УПЦ Київського патріархату погоджується.
Що означає для РПЦ проведення собору без неї? А для світового православ'я?
— Для Москви це — поразка. Вона сама себе ізолювала. А будь-яка ізоляція — це погано.
Для самого зібрання відсутність норовливого делегата, який постійно ставить палиці в колеса, — це радість. Тут доречна приказка — сім років мак не родив, а голоду не було. Братиме участь РПЦ чи ні, на рішеннях собору це не позначиться. Хоча це не собор, а зібрання православних церков.
Чому?
— У ньому не беруть участь кілька церков. Тому його не можна вважати вселенським.
Друга причина полягає в тому, що не вирішуватимуть основного питання — за якою процедурою надавати церквам статус незалежних. Кожна з них у незалежній державі має право на автокефалію — самостійність. Це відповідає 34-му Апостольському правилу — нація має право на власного незалежного єпископа. Будь то митрополит, патріарх чи архієпископ.
Але з часом виникло інше правило. Один із найстаріших патріархатів — Єгипетський, Єрусалимський, Антіохійський чи Константинопольський, має видавати спеціальний документ — томус, що церква дозріла до самостійності. Це неправильно, бо не відповідає християнському віровченню.
Чи запрошені на собор Українська православна церква Московського і Київського патріархатів?
— Якби РПЦ брала участь у зібранні, то взяла б із собою когось із єпископів УПЦ Московського патріархату. Окремо вони не поїдуть.
Київський патріархат не запросили навіть як спостерігача. Українських питань немає у програмі.
Чому не виносять питання створення автокефальної української церкви?
— Спочатку думали, що в нараді братиме участь Москва. Вона проти цього. Крім того, від Росії залежать кілька церков. Тому українське питання відсовують на задній план. Хоча Вселенський патріарх Варфоломій готовий надати ярлик для визнання світовим православ'ям УПЦ Київського патріархату. Він — на нашому боці, але обставини та зовнішній тиск не дозволяють цього зробити.
Варфоломій приїжджав в Україну за президентства Ющенка. У розмовах висловлював бажання визнати Київський патріархат. Але поставив нездійсненну умову — об'єднати три осколки українського православ'я — Автокефальну церкву, Московський і Київський патріархати.
Сьогодні готові визнати Київський патріархат без цієї вимоги. Адже в Україні невпинно зростає його популярність і знижується рейтинг Московського. А п'ята колона постійно провокує, щоб об'єднання церков не відбулося.
Є можливість, що українське питання розглянуть на соборі?
— Офіційно у програмі його немає. Але воно може постати під час дискусії. Або, як часто буває на міжнародних зустрічах, буде присутнє в неофіційних розмовах. Можливі приватні рекомендації, як Україні рухатися далі.
Київський патріархат проголосили на Всеукраїнському церковному соборі 5 червня 1990 року. Тоді обрали першого патріарха Мстислава Скрипника. 1992-го приєдналася частина Української православної церкви на чолі з митрополитом Філаретом, яка підпорядковувалася Москві. Якби отримали дозвіл Константинополя, а не самостійно це вирішили, то Київський патріархат визнали б.
Звісно, неправильно, що велика православна країна не може самостійно приймати рішення. Але церковники наполягають — це правило вироблене світовим православ'ям. Треба запитати дозвіл і дочекатися документа на створення патріархату.
На скільки Константинополь залежний від Москви?
— Останнім часом залежність тане на очах. Варфоломій розуміє, яку руйнівну роль у світовому православ'ї відіграє Росія.
Дві третини українців — православні
Нині існують 15 автокефальних православних церков.
Православ'я — друга за чисельністю християнська спільнота світу після римо-католицької. 300 млн людей сповідують його. Найбільше послідовників живуть у Росії — 101,5 млн, в Ефіопії — 36 млн, в Україні — 34,8 млн.
Дві третини громадян України — понад 65%, вважають себе православними. Такі дані соціологічного опитування Центру Разумкова 2016 року. З них 38% — прихильники Української православної церкви Київського патріархату, 23% — Московського.
4 
1
Коментарі
1