Антитерористична операція на Донбасі триває вже понад рік, проте далеко не всі громадяни й бізнес готові підтримувати зусилля президента й уряду зі знищення бойовиків і повернення контролю над тимчасово окупованими територіями. Народні депутати пропонують націоналізувати такі компанії, щоб уникнути перерахування коштів українців на потреби терористів. Тим паче, що норма про вилучення об'єктів права приватної власності у випадках громадської необхідності передбачена в Конституції.
З терористичним привітом
Першою ініціативою з націоналізації став законопроект №2689 "Про націоналізацію майна торговельної мережі "АТБ". Він був зареєстрований у Верховній Раді в середині квітня великою групою депутатів від усіх п'яти фракцій провладної коаліції. Крім того, до авторського колективу долучилися позафракційні: депутат від партії "Свобода" Андрій Іллєнко, Володимир Парасюк і член ради партії "Воля" Ірина Суслова. Мережу підозрюють у фінансуванні тероризму. На підставі цих підозр відкрито досудове розслідування №42015050000000124 в Єдиному реєстрі за ч. 1 статті 258–5 КК України (фінансування тероризму, санкція — від п'яти до восьми років ув'язнення з конфіскацією майна). Також органи прокуратури відкрили кримінальне провадження щодо "АТБ" за ухиляння від сплати податків.
За словами народних депутатів, на те, що "АТБ" може бути причетна до підтримки сепаратизму, вказують декілька чинників. Насамперед магазини мережі безперешкодно продовжують працювати на окупованих територіях — на Донбасі й у Криму та продовжують отримувати там прибуток. За даними ЗМІ, кримська філія мережі "АТБ" пройшла перереєстрацію в Краснодарському краї Російської Федерації і продовжує свою роботу.
Нові магазини "АТБ" відкривалися влітку й восени минулого року. Це свідчить про "високу договірну здатність" ключового акціонера мережі Геннадія Буткевича. Адже російська влада з початку окупації Криму в лютому 2014 року націоналізувала близько 60 українських підприємств. А до власників мережі "АТБ" у влади півострова запитань немає. Приміром, за повідомленнями ЗМІ, торік нові магазини мережі "АТБ" відкрилися у Сімферополі та у селищі Комсомольське під Сімферополем.
Автори законопроекту стверджують, що мають дані про співпрацю "АТБ" з керівництвом так званих ДНР і ЛНР на захоплених бойовиками територіях Донбасу.
Народні депутати заявляють, що це другий привід засумніватися в патріотизмі власників мережі й посилити підозри щодо співпраці з ворогом — недавнє розширення переліку власників компанії. "За інформацією спецслужб, через власників офшорних компаній співвласником мережі супермаркетів є відомий російський олігарх Костянтин Малофєєв. Він є засновником інвестиційного фонду Marshall Capital Partners, який, за публікаціями у ЗМІ, здійснює масштабну фінансову підтримку терористичних організацій ДНР і ЛНР", — йдеться в пояснювальній записці до законопроекту №2689.
Парламентарії стверджують, що мають документальні докази відносин підприємств групи "АТБ" з низкою офшорних підприємств, внаслідок чого кошти могли перераховувати терористам. Зокрема, за даними нардепів, підприємство "АТБ-маркет" тільки за лютий–травень минулого року мало господарсько-фінансові стосунки з низкою фірм з явними ознаками "фіктивності" на суму 2,5 млрд грн. У переліку фіктивних компаній — "Київ Контракт", "Мікс-Арт", "Пікассофт", "Юта Енерджі ґруп", "Олімпік-Н", "АС Білдерн Компанії" і "Меркюрі ЛТД".
Питання національної безпеки
Застосувати націоналізацію як покарання за пособництво терористам прямо дозволяє норма статті 41 Конституції України. Вона передбачає можливість вилучення об'єктів права приватної власності у випадках громадської необхідності, яким у даному випадку є припинення фінансування тероризму.
— Це не питання бізнесу, це питання національної безпеки. Ми повинні не розглядати це з точки зору бізнесу Буткевича, а з погляду національної безпеки. І щоб усі торговельні мережі, які мають намір служити й Богу, і дияволу, знали, що це може статися і з ними. Я не прибічник того, щоб іти до кінця й усе націоналізувати. Але якщо ми справді бачимо діяльність компанії і для України, і для її ворога, то націоналізація — єдиний метод, — каже в інтерв'ю виданню один з ініціаторів законопроекту народний депутат Ігор Луценко.
— Я підписала цей документ з тієї причини, що "АТБ" справді працює в зоні АТО — на окупованій території. І я вважаю, що цю тему треба хоч би на інформаційному рівні розгойдувати. Платити за патрони, якими нас убивають, не можна, — додає його колега Тетяна Чорновол.
Після націоналізації народні депутати пропонують на базі магазинів компанії створити загальнонаціональну роздрібну мережу товарів соціальної спрямованості.
Усі звинувачення на свою адресу співвласник "АТБ" Геннадій Буткевич заперечує, а законодавчу ініціативу називає політичним замовленням.
— Депутати мають бути матеріально забезпеченими, щоб не заробляти на життя підписанням законопроектів замовленого характеру, — заявляє бізнесмен, звинувативши депутатів – ініціаторів розглядів у цій проблемі в хабарництві.
— Те, про що говорить Буткевич, що нібито ми отримали матеріальну винагороду, підписавшись під законопроектом про націоналізацію його мережі супермаркетів "АТБ", — чиста брехня. А те, що він погрожував позбавити нас мандатів, свідчить, що він — правовий неук, — заявляє у відповідь один з авторів документу Ігор Луценко.
Одіозний власник
Імовірно, що політичною причиною появи законодавчої ініціативи також могла стати активна співпраця Геннадія Буткевича зі злочинним режимом Віктора Януковича.
Своє сходження на бізнес-олімп він почав ще в органах внутрішніх справ СРСР, де обростав зв'язками в різних правоохоронних структурах. В середині 1990-х нинішній успішний власник "АТБ" став одним із ключових людей в оточенні спочатку губернатора Дніпропетровської області, а пізніше за прем'єр-міністра Павла Лазаренко. Саме в той час він побудував мережу продуктових магазинів "Агротехбізнес". 1998 року їх переобладнали на маркети самообслуговування під вивіскою "АТБ". Але піку свого розвитку мережа "АТБ" досягла за часів правління Віктора Януковича. Вона розрослася до майже 900 магазинів. Хоча на початку 2010-го магазинів було трохи більше як 300.
У найближче оточення екс-президента, за інформацією ЗМІ, Буткевич потрапив завдяки двом людям — колишньому народному депутатові від Партії регіонів Юрієві Самойленку (випускник Вищої школи КДБ СРСР) і екс-голові Служби безпеки України Олександру Якименку. Останній оголошений у розшук СБУ за підозрою в організації розправи над учасниками Майдану та в державній зраді. Згідно з офіційними заявами представників Служби безпеки, його підозрюють у роботі на російські спецслужби.
"Вони досі заробляють гроші на мільйонах українців і пускають їх на підтримку російської агресії", — написав нардеп Андрій Витко у своєму запиті до керівників СБУ, МВС і Генпрокуратури.
Незабаром після появи законопроекту його автори почали заявляти про тиск на них із боку представників "АТБ" і навіть про погрози.
Компенсації не чекати
У разі вдалого "пілотного проекту" ініціатива з націоналізації може поширитися на всі компанії, що працюють у Криму й на окупованих територіях.
— Я вважаю, що націоналізації підлягають усі російські, а також проросійські компанії, що працюють в Україні. Очевидно, що діючі компанії в Криму і на окупованих територіях спонсорують терористів, які хочуть відібрати українські землі, — говорить Ігор Луценко.
За його словами, якби будь-яка інша мережа з Європи або Америки працювала у Криму, то щодо неї в її рідній державі одразу б застосували санкції.
— У нас же такого немає. Тому, аби мати інструменти впливу на такий бізнес і щоб був "страх" для бізнесменів, які працюють там, ми запропонували такий метод, як націоналізація, — говорить народний депутат.
У разі націоналізації "АТБ" державі доведеться виплатити компенсацію її власнику, зазначають юристи. За словами юриста фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитра Шемеліна, якщо таку компенсацію не виплатять, власники активу, за загальним правилом, можуть зажадати виплати через суд, зокрема через міжнародні судові інститути, такі як Європейський суд з прав людини. Водночас він упевнений: якщо в суді буде доведено, що "АТБ" порушувала законодавство України, то такої компенсації мережу позбавлять.
— Питання про компенсацію не стоїть, якщо скоєний злочин — зокрема, згадане в пресі нібито фінансування тероризму, — і позбавлення майна розглядається як покарання, — зазначає Шемелін.
2 
1
Коментарі
1