Понад 5,5 тис. учителів і близько 14 тис. семикласників до квітня тестуватимуть на комп'ютерах, на нетбуках мультимедійні уроки в рамках пілотного етапу проекту "Відкритий світ". До 2015 року він охопить 1,5 млн учнів п'ятих-дев'ятих класів.
— Стодоларові нетбуки — це вже вчорашній день, — розповідає 48-річний Віктор Громовий, голова координаційної ради Асоціації лідерів освіти. — Для порівняння: менш розвинутий Туркменістан із 1 вересня забезпечить усіх учнів ноутбуками. Тому, кажучи про стратегічний прорив 2015-го, слід уже думати про планшетні комп'ютери. У Південній Кореї, наприклад, завдяки їм до цього часу відмовляться від друку паперових підручників і користуватимуться технологією кольорових електронних чорнил із першого класу.
Чиновникам найпростіше — закупити обладнання з притаманними відкатами, а далі трава не рости. Із досвіду праці у проекті Світового банку із забезпечення сільських шкіл навчальними комп'ютерними комплексами скажу: можна вкинути величезні кошти на купівлю обладнання, але ефективність використання техніки буде низькою. Річ у тім, що педагогічного програмного забезпечення мало, сільські школи не поспішають його закуповувати чи оновлювати. Усе сучасно виглядає у класі, але зовсім не впливає на проведення уроку. Так само, як і в інститутах післядипломної освіти вчителів. У кожному з них є обладнання для відеоконференц-зв'язку. І що, бодай раз за три останні роки провели віртуальну конференцію чи веб-семінар?
Відмінники отримуватимуть персональні комп'ютери з підключенням до інтернету безкоштовно. Батьки решти купуватимуть їх у безвідсотковий кредит. Від такого підходу у школі з'явиться іще більше соціальне розшарування, бо не всі батьки спроможні викласти тисячу гривень. Припускаю, що й кількість відмінників різко зросте — причина підтягнути оцінку очевидна. А що робити учневі, якщо загубив нетбук чи його відібрали старшокласники? Купувати новий чи брати в резервному фонді техніки — не відомо.
Іще одна проблема — вчителі. Вони звикли йти легким шляхом: відкриваємо підручник, параграф такий-то, вчимо. Ті, хто опанував інформаційні технології, за рік-другий знаходять більш оплачувану роботу. Тому самими комп'ютерними комплексами революції в освіті не зробиш.
Як і раніше, все вирішують кадри. Від учнівських нетбуків нова педагогічна культура автоматично не з'явиться. Має відбутися зрушення в головах, а ще краще — у соціальному статусі вчителя. Дайте йому ноутбук, не вимагайте кілометрових паперових конспектів, перейдіть у цифровий формат. Наприклад, турки ще сім років тому запровадили знижки вчителям на придбання ноутбуків за рахунок муніципалітетів. Кожен учитель купив його за півціни. Так у нього сформували звичку використовувати ноутбук як робочий інструмент.
2 
1
Коментарі