Олег ЛАЗАРЕНКО, 50 років, художник
Народився і живе в Харкові. Закінчив Харківську академію дизайну та мистецтв. Персональні виставки відбулися у США, Франції, Німеччині, Росії. Лауреат муніципальної премії ім. Єрмилова.
Пише у стилі мозаїчного кольоропису. На полотні поєднує нашарування шматків паперу. Музеї оцінюють його роботи в 6-9 тисяч доларів.
Одружений, має доньку Анастасію
2007-го у мене померли батьки. Поїздив по світу, переосмислював життя. Був у п'яти лаврах - Почаївській на Тернопільщині, Святогірській на Донеччині, Київській, Олександро-Невській у Санкт-Петербурзі та Троїце-Сергієвій у Сергієвому Посаді. Потім подався до Сирії. Спілкувався зі священиками, заходив у храми та катакомби перших християн. У сирійському монастирі Святих Сергія і Вакха вивчав фрески ХІІ-XIV століть. З них писав ще Андрій Рубльов. Довго не міг зрозуміти, як майстрам вдалося так детально викласти мозаїку риби - першого християнського символу. Апостоли й імператори на них були як живі.
"Апостольські запричастя" - це історія становлення християнської віри. Більше трьох років вивчав життя святих. Вони несли основи людяності, а поплатилися тортурами й смертю. Намалював портрети апостолів, які жили в часи, коли віра була без поділу на конфесії та секти. Це символізує єдність. Виставку треба сприймати як велику мозаїку із 28 окремих картин. Тому жодну з робіт не продаю.
У портретах закодував життя апостолів за дві тисячі років. Наприклад, на картині "Святий апостол Варфоломій" багато червоного, бо Варфоломій був рибалкою, ходив у червоному одязі. А коли помирав, з нього здерли шкіру, відрубали руки й розіп'яли. Крім його обличчя, зобразив святих мучеників із фресок, грузинський храм Варфоломія з його мощами та гору Арарат, де апостол був страчений. Образи в картині нашаровуються. Так хотів показати час.
На одну картину витрачаю 10 літрів клею "ПВА". Маю колекцію з 200 пар ножиців
Кожне полотно відрізняється за формою й колоритом. Картина "Євангелісти" - це чотири лики святих, які створили "Євангеліє". Вони були найближчі до Христа. Тому, коли їх поставити поряд, обличчя Ісуса з'являється посередині. В кольорах переважають прості теплі тони - помаранчевий, жовтий і червоний. Цим додав відчуття епохи перших християн. На їхніх фресках не було кислотно-яскравих фарб.
Не вписується в загальну ідею портрет Тараса Шевченка. Але для мене він - апостол української віри, забутий художник, академік. На полотні, крім нього, тигри. Намалював їх, бо коли Шевченко був у вигнанні на Кос-Аралі, допомагав полювати на тигрів-людожерів. Прив'язував приманку. Коли їх стріляли, робив замальовки.
Полотна створював у техніці мозаїчного кольоропису. Вивчав його ще в художній школі, але більше тягнуло в дизайн, проектування. А якось прокинувся з думкою об'єднати живопис, графіку і дизайн. Так виникла ця техніка. На полотні малюю контури картини, фарбую фон. Із паперу вирізаю прямокутні або круглі шматочки, як на старовинних фресках чи вітражах. Оброблюю їх акриловими смолами й наклеюю один на один десь у сім шарів. Це й створює 3-D ефект.
На першій картині проекту - Ісус Христос на тлі харківських церков. Зробив із великих, грубих клаптів паперу. Зараз лежить у коморі, нікому не показую. На одну картину витрачаю 10 літрів клею "ПВА". Маю колекцію з 200 пар ножиців. Усі роботи 1,5 на 1,5 метри, бо не хотів виділяти когось із апостолів. Також цей розмір оптимальний для такої мозаїки. Якби полотна зробив менші, ніхто не сприйняв би об'єму й змісту. І перевозити їх зручно.
Над картинами працюю по півроку. Щодня по 16 годин. Дехто каже, легше сфотографувати пейзаж, зверху намазати фарбами й вставити в дорогу раму. Але мистецтво - це не п'ятихвилинна мазня для піару. На картині кожна рисочка має сенс. Парадокс, але якраз такі пропрацьовані роботи часто не сприймаються. У них не бачать підтексту.
Зараз працюю над проектом "Моя Україна", збираю портрети козаків, перечитую історію. Картини будуть у синьо-червоних тонах. Дивитись на них буде потрібно у 3-D окулярах.
3 
1
Коментарі