четвер, 14 жовтня 2021 00:31

"На радянську людину їжа нападала"

— Дослідження історії — це мій хрестовий похід для звільнення свідомості українців від радянщини, — каже письменниця та історикиня 53-річна Олена Стяжкіна. На 28-му літературному фестивалі "Форум видавців" розповіла про дві свої нові книжки.

Монографію "Мінусники: покарані простором" присвятила репресіям у СРСР. "Соціально небезпечним" громадянам забороняли жити у визначених місцевостях після примусового виселення з домівок або відбуття покарання в ГУЛАГу.

— Спочатку такі міста називалися "мінус шість", — говорить Стяжкіна. — Згодом "мінус 12", "мінус 28", а доходило до "мінус 50". Україна завжди потрапляла в цей мінус, була проблематичною для радянської влади. Скажімо, в білоруському Мінську можна було жити всім. А в Києві — ні.

Географічну ізоляцію запровадили 1924 року. В організації брали участь не тільки ОГПУ та НКВД, а й звичайні люди. Наприклад, сусіди могли написати донос: "Просимо розібратися". А каральні органи виселяли. Всі учасники процесу думали, що роблять послугу. Не розстріляли ж. Нібито нічого такого, що виселили й не можеш повернутися додому.

Мій текст про те, що велика лавина терору завжди починається з малого кроку, ідеєю якого є втягування всіх. І жодна влада не може зробити репресію масовою, доки не заплямує всіх участю в маленькій.

Книжка "Мінусники" вийшла у київському видавництві "Темпора". Коштує 180 грн.

Друга новинка Олени Стяжкіної — "Смак радянського: їжа та їдці в мистецтві життя й мистецтві кіно (середина 1960-х — середина 1980-х)". Присвячена гастрономічному міфу СРСР. Розповідає про меню пересічної людини, систему громадського харчування, тіньовий ринок для номенклатури, їжу як механізм примусу.

— Це моя персональна війна з ностальгією за радянськими часами. Їжа — універсальна мова. Через неї демонструю репресії. В радянському суспільстві смак був так само недосяжний, як і свобода.

Магазини, їдальні, ресторани брали на себе функцію невидимих репресивних органів, які дисциплінують, контролюють і виносять вирок. "Будеш погано поводитися, тобі ковбаси не продадуть".

На радянську людину їжа нападала: "Вона корисна, її треба їсти" — наприклад, риб'ячий жир. Або її взагалі не було — голод чи дефіцит. Або ж: "Їж, доки дають". У дитячому садочку: "Не подобається тобі манна каша — вона в тебе на голові буде". З дитинства вчили примусу до їжі. Брати те, що дають, не вередувати й не мати власного смаку. Їжа — це паливо. Ми не маємо права на задоволення.

Цю традицію продовжуємо досі. Донедавна я навіть не знала, що люблю їсти. Тільки що корисне, дешевше. Провела подібне дослідження з жінками мого віку або старшими.

Проаналізувала понад 200 радянських фільмів. Якби скласти кулінарну книгу за ними, то вистачить двох папірців.

Книжка "Смак радянського" від столичного видавництва "Дух і Літера" коштує 210 грн.

Зараз ви читаєте новину «"На радянську людину їжа нападала"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути