"Ситуація у російському кіно смертельна"

 

Гість фестивалю російський кінорежисер Станіслав Говорухін, 74 роки, дав майстер-клас та нагородив за найкращу операторську роботу Віктора Радзявічуса, у литовському фільмі "Вир". Перед тим біля кінотеатру "Баттерфляй-Ультрамарин" курить люльку.

— Коли роблю фільм, мені важливо відкрити артиста. Такими у мене були покійний Влад Галкін, Маша Миронова, Лариса Удовиченко, — каже він. — Якщо беру дівчинку, цікавлюся, звідки вона. Краще, аби була не з Москви. На столичних такий наліт, наче всі вони із шоу "Дім-2". Добре, якщо в актриси інтелігентні батьки, якщо багато читає. Тоді має шанс стати зіркою.

У Росії багато талановитих акторів. Але вони або не годяться на роль, або всім набридли. Сергія Безрукова на тому світі чекають і Пушкін, і Лермонтов, і Єсенін, щоб морду набити за те, як їх зіграв. В останню стрічку я взяв на роль поляка. Добре озвучили, ніхто не здогадається, що це іноземець.

Становище російського кіно нічим не краще, ніж українського. Два роки тому ми знімали 120–150 стрічок на рік. З"явилися яскраві імена, цікаві роботи. Зараз на "Мосфільмі" не знімають жодного фільму. Якби не серіали, студія давно розвалилася б. Причина в тому, що ці два пани — Микита Михалков і Володимир Путін — нікого не повідомивши, навіть міністра культури, вирішили фінансувати кіно через спеціальний фонд. У результаті рік грошей ні на що не дають. Тепер у ліпшому разі будемо знімати 20–30 фільмів щороку. Ситуація в російському кіно — смертельна. Зі спілки кінематографістів я вийшов 1993-го. Досі не натішуся, що мене там немає. Не хочу купатися в цьому гівні.

Сергія Безрукова на тому світі чекають Пушкін, Лермонтов і Єсенін, щоб морду набити

Я бачив фільм Михалкова "Стомлені сонцем-2". Першу частину проспав. На щастя, сидів у зручному кріслі в кінотеатрі. Під час другої частини кілька разів посидів у барі. Але основні епізоди бачив — задницю німця, голу Надю з танкістом. З останніх картин мені сподобалися дві: стрічка нашої дурнуватої режисерки Валерії Гай Германіки "Усі помруть, а я залишуся" і "Дзиґа" Василя Сигарева. Противні стрічки, але не йдуть мені з думки. Це означає, що вони є мистецтвом.

Каже, велика біда всіх режисерів — багатослів"я.

— Треба дуже любити свою творчість, щоб робити 3-годинний фільм. Я усе життя намагаюся зробити стрічку тривалістю годину 20 хвилин. Не виходить, але я вдосконалююся. Понад 1,5 години можна дивитися лише хороший детектив.

Ніколи не переступлю через свої лінощі. Тому й обрав цю професію. Режисери мало працюють.

×