— "Не треба скігліті" — єдина мудра фраза, яку сказав екс-прем'єр Микола Азаров, — говорить письменник 46-річний Андрій Кокотюха. — Цей принцип намагаюся донести читачам у своїй творчості.
На Форумі видавців у Львові Кокотюха презентував історичний пригодницький роман "Біла ніч". Так називалася спецоперація НКВС проти повстанців на Західній Україні навесні 1945-го. Головним героєм роману є Максим Коломієць на прізвисько Східняк. Він безстрашний і невловимий диверсант. За ним полюють кращі агенти Кремля.
"Біла ніч" — остання книжка трилогії, до якої також входять "Багряний рейд" і "Чорний ліс". На обкладинці зобразили Миколу Березу — виконавця головної ролі у фільмі "Червоний", актора львівського театру ім. Леся Курбаса.
— Герой перекочував із "Червоного", нового я не вигадував. Він непробивний. Має переконання, за які готовий віддати життя. Чув багато критики роману, що герой у мене не змінюється, не сумнівається, не рефлексує. Але за кількістю позитивних відгуків від глядачів екранізації, розумію, такий персонаж теж треба. Він з'являється в потрібний момент і робить свою справу, не визнає компромісів.
Команді фільму "Червоний" вдалося уникнути надмірного пафосу й ура-патріотизму. Максимально реалістично відбуваються події і в романі "Біла ніч". Українець огризається, а не скиглить через важку долю. Багато моїх романів — це драми, але не трагедії.
Створюю героя українського вестерна. Він загадковий і мовчазний. Українці не звикли до таких зразків масової культури.
Незабаром почнуть виробництво нового фільму "Червоний без лінії фронту", розповідає Андрій Кокотюха.
— Це буде історія про те, як хорунжий УПА, колишній студент Львівського університету Данило Червоний потрапив до ГУЛАГу. Охопимо період з 1935–1945 років.
Режисер стрічки Заза Буадзе хотів розвинути тему забороненого кохання, але вона тут недоречна. Я проти любовних ліній. Під час української визвольної боротьби середини ХХ століття сексуальні й особисті стосунки повстанців із жінками офіційно забороняли статутом. За зв'язок із протилежною статтю — розстрілювали. По-перше, воїни не мусили бути слабкі. По-друге, це пов'язували з відсутністю санітарних і гігієнічних умов. Боялися венеричних хвороб.
Письменника запитують, чому не пише про АТО.
— Війна на Донбасі має спершу закінчитися нашою перемогою, а тоді вже перекочувати в художню літературу. Я не військовий. А їхати туристом на лінію фронту, сфотографуватися там і написати книжку для мене не прийнятно. Доки ми щодня сумуємо за загиблими, доки в наших воїнів після повернення є проблеми з соціалізацією в суспільстві — не варто вдаватися до літературної вигадки. Тим паче, видають багато свідчень, спогадів і публіцистики про війну на Донбасі. Я ж пишу про боротьбу з російським окупантом, що почалася до Другої світової і триває досі.
Роман "Біла ніч" Андрія Кокотюхи вийшов у харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля".
3 
1
Коментарі