5 найцікавіших стрічок з українським перекладом

Понад 200 фільмів українською переклав Сергій Ковальчук. Розповідає про 5 найцікавіших.

"Повний розковбас" реж. Грег Тірнан та Конрад Вернон

Головна дія мультфільму розгортається в супермакеті, де живуть продукти. Всі вони мріють потрапити у казкову країну, яка знаходиться за порогом магазину. В українському варіанті цю країну ми назвали Запоріжжя, бо в перекладі з англійського назва звучала, як "за порогом". Наскрізна тема стрічки - релігія. Її режисер подає в бурлескній, кричущій формі. Закликає сприймайти світ критично й мати власну думку. Перший конфлікт починається з того, що героя Гірчицю начебто забирають в рай. А потім повертають назад. Серед продуктів він перший, хто побував на тому світі. Всі продукти вірять, що там їх чекає блаженство. Гірчиця стверджує, що це обман і їх просто з'їдять. Сосиска, який давно сумнівався в уявленнях про Запоріжжя, вирушив до найстаріших продуктів за правдою. Анімаційний фільм був перенасичений персонажами. Працювати над ними було важко, але цікаво. Герої були різних національностей і характерів, це мало відобразитися в їх діалогах. Коли перекладач пропонує текст, то через риску іноді вказує інші можливі варіанти реплік. У половини сценарію "Повного розковбасу", були по два три варіанти перекладу. На студії придумали зробити вождя продуктів Вогниводу голосом Януковича. Він замість мантри скандував біля ритуального багаття слово "Покращення". Й казав, що він "автохтонний мешканець" й його рід колись жив у "Межирядді". Картопля, перед тим, як її почали чистити наспівувала "І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала". В мультфільмі ще був єврейський пончик. Актор, що його озвучував, обдзвонив з десяток своїх друзів-євреїв, щоб позбирати вирази. Тому пончик казав "ой вей, щоб я так жив" та "не роби мені нерви, я пацефіст".

"Титанік" реж. Джеймс Камерон

Пам'ятаю, як отримав сценарій "Титаніка". Він був роздрукований і дуже товстий. За сюжетом сімнадцятирічна дівчина Роза Келверт зі своєю матір'ю і нареченим, багатим промисловцем, відправляється в плавання в каютах першого класу лайнера "Титанік". Роза вирішує зістрибнувши з корми корабля, бо не хоче заміж. Її рятує Джек Доусон, який випадково опинився на кораблі. Виграв білети в карти. Джек закохується в дівчину, але мати з нареченим намагаються всілякими способами обмежити спілкування молодих людей.Закохані тікають в каюту до Джека, де Роза оголеною позує для портрета. Їх вистежує камердинер Каледонія і хлопцям доводиться рятуватися втечею. Опинившись в вантажному відсіку, вони займаються любов'ю. В цей час лайнер на великій швидкості стикається з айсбергом і починає тонути. Якщо порівняти з музикою, то це симфонія симфоній. Там були прописані репліки всіх другорядних персонажів. Навіть якщо ми когось із них й не бачимо, й він десь далеко. Але, слухати лише його, можна зрозуміти, що він говорить щось важливе. Перші 40 хвилин на Титаніку нагнітається обстановка. Потроху напруга зростає не тільки в головних персонажів, її скоріше створюють всі другорядні. Говорять про свої проблеми. Так насичують стан тривоги. Наприклад у сцені, коли Джек показує Розі свій альбом з малюнками, можна розчути, як сварятся діти. А пізніше мати Рози з подругами говорить, що підготовка до весілля йде жахливо. До 2008 року працювати було цікавіше. Того року сталася світова криза, й найболючіше вона вдарила по Голівуду. Він звільнив велику кількість сценаристів-метрів. Діалоги стали жахливими. У комедії "Безсоромна мандрівка" Джонатана Левайна, який скоро вийде в прокат, 107 виразів "О боже мій!". Коли я докладаюсь до фільму, то несу за нього відповідальність. Неприємно буде, якщо після мене він залишиться з цим словесним поносом. Після перекладу цих виразів залишилось менше третини. Їх вирішили ігнорувати. Час, які вони займали, використали для попередніх фраз. Зараз діалоги хорошої якості залишилися лише у американської компанії "Марвел".

"Фокус" реж. Гленн Фікарр та Джон Рекуа

За сюжетом досвідчений шахрай бере молоду привабливу дівчину під своє крило, але все ускладнюється, коли у них починаються романтичні стосунки. Там є сцена, коли кишеньковий злодій пояснює дівчині, як треба красти. Каже, що якщо покаже один знак, гаманець в одній кишені, другий - в іншій. Говорить секунд п'ятдесят вишуканим британським тюремним жаргоном. Задня кишеня має свою назву, а кишеня в середині куртки - свою. Бо це робочі зони. І у дій теж є свої назви. Цей діалог можна було б закинути, та я вирішив розібратись. Дві доби вивчав жаргон різних країн. А української "фєні" взагалі не існує. Хоча на її прикладі можна відслідкувати духовну чистоту нації. В британців такі слова не мають відверто принижувального характеру, навідміну від російських.

"Хмарний атлас" реж. Том Тиквер Лана та Ендрю Ваховські
Цей науково-фантастичний фільм один із найдорожчих незалежних фільмів усіх часів. Бюджет становив 102 мільйони доларів, які були отримані з незалежних джерел. Знятий за мотивами одноіменного роману англійського письменника Девіда Мітчелла В сюжеті переплітаються шість історій, про переселення душі від 1849 року до 2321-го. Відповідно в різні часи люди не можуть говорити однаково, бо мова має еволюціонувати за такий великий проміжок часу. Герой першої частини оповіді американський нотаріуса, який повертається на кораблі додому. Під час подорожі укладає контракт зі священником і каже : "Дякую, святий отче. Це надзвичайно потішить серце мого тестя". Зараз так вже ніхто не говорить. Наступний герой молодий англійський композитор Роберт Фробішер через своюгомосексуальність тікає з університету. Влаштовується в помічники до композитора Вівіана Ейрса. Будучи не задоволеним роботою Роберта композитор каже: "Хлопчику мій, ми тут вправляємся у марнуванні часу". Герой з 2012 року - 60-річний видавник, який зірвав куш на бестселері свого автора й не хоче віддавати гроші. Автор у розмові з видавцем каже: "До дупи мені слава після смерті. Я хочу бабла за свою книжку зараз". У 2144 році дія відбувається в Кореї. Більша частина території планети непридатна для життя — через токсичні відходи виробництва та наслідків ядерних катастроф. Все населення поділено на "чистокровних" та "фабрикатів", або клонів, які формують нижчийсоціальний клас. Сонмі-451— "фабрикат". Вона працює в кафе фаст-фуд "Тато Сонг". В тому часі були речі, відповідників яким немає у сучасній українській мові. Розповідаючи про свій день Сонмі-451 каже: "Після прибирання ми асимілюємо мило і повертаємося у спальний бокс. Робимо все згідно катехізису". Остання оповідь закінчується у 2321 році. Тоді світ пережив ядерноу війну. Люди живуть невеликими кланами. Самі вирощують їжу та роблять собі одяг. Захарій — член клану Жителів Долин. Розповідаючи про своє життя каже: "Адам, мій швагро та його син слідкали за мною від ринку Фонука. Враз я відчув си дивить на мене той диявол багатоліклий". Це фактично первісне суспільство. Тому використав слова з лемківського та гуцульського діалекту.

"Літачки: рятувальний загін" реж. Робертс Гонауей

Це американський анімаційний фільм студії Disney. Є продовженням мультфільму "Літачки". Головний герой - літак Пилюк Вітрогон. Він всесвітньо відомий чемпіон з повітряних гонок, жити не може без гонок і швидкості. Проте він збирається покинути цей спорт. Після отримання серйозного пошкодження мотора, він не здатен викластися на повну. Однак він знаходить своє призначення в гасінні лісових пожеж. В мультфільмі був персонаж вертоліт, який говорив, як індіанець. Щось схоже на це: "Вітер з долини, грім, прийшов і грець". Ми порадились й вирішили зробити його гуцулом, який говорить ще більш незрозуміло, але з українським колоритом. У нашому варіанті він казав: "Кеть перун заб'є вітрами у свої си цимбали, тоді грім сі рождає". Якщо у фільмі використаний діалект, в українському перекладі є три варіанти. Діалекти Полтави, Гуцульщини та Галичини. Бо вони найбільш відрізняються від типової української мови. Обігрувати наших персонажів та наше життя замість не відомих українцю почали з серіалу "Альф". Якраз тоді з'явилась програма "Територія А". Ми зрозуміли, що маємо власних героїв. Було цікаво ввести в мову головних героїв іноземних фільмів ситуації та людей з українського життя. Саме тоді всі зрозуміли, що можна й так робити. Це одомашнення героїв. Така практика викорустовується у всьому світі. За подібністю вибирають героя з життя чи фольклору і з допомогою діалогів надають його образу потрібних рис. У нас можна сказати два слова "Юля" і "коса". Й вже постає ряд образів.

×