"Тиждень австрійського кіно", що пройшов у чотирьох містах України, відкривався документальним фільмом режисера Йоханеса Хольцхаузена "Великий музей". Стрічка дає глядачеві можливість зазирнути за лаштунки віденського Музею історії мистецтв, в якому зберігається одна з найбільших колекцій мистецтва у Європі. На цьогорічному Берлінському кінофестивалі фільм відзначили нагородою Caligari. Ця премія вручається картинам, котрі "сказали нове слово у кіномистецтві".
Участю у десятках інших кінофорумах можуть похвалитися й інші картини Хольцхаузена, які він свого часу знімав для телеканалів ARTE, Canal+, WDR тощо. Крім того режисер є співзасновником віденської школи кінодокументалістики NavigatorFilm.
"Я не очікував, що стрічка буде настільки успішною. Що вона отримає нагороду на Берлінале, і я об'їду з нею різні країни. Успіх геть не залежить від автора. Все, що я міг зробити для успіху – лише зняти гарний фільм", - розповів режисер після прем'єри.
"Великий музей" створювався протягом трьох років. В перший – її автори шукали фінансування. Ще один рік пішов на зйомки і останній – на монтаж.
Лейтмотив фільму – "Вавилонська вежа" Пітера Брейгеля Старшого, оригінал якої зберігається у цьому музеї. Стрічку побудовано так, що в певний момент глядач починає відчувати себе ніби всередині цієї вежі – одним із тих багатьох чоловічків, котрі займаються її будівництвом. А сам цей музей стає ніби одним з поверхів у цій багатоповерховій вежі з біблійської легенди.
"Зайвий раз показувати це полотно у фільмі – моветон, адже це дуже відома картина. Коли тривали зйомки стрічки – я не думав про картину Брейгеля. Так сталося, що ми зафільмували її буквально в останній знімальний день. Власне і директорці Віденського музею через появу цієї картини не сподобалася моя стрічка", - коментує Хольцхаузен.
Коли переглядаєш фільм, складається враження, що в ньому працює більше тисячі робітників. Та насправді, незліченну колекцію мистецтва музею приводять до ладу всього лише 400 чоловік.
Отримати місце у Віденському музеї – честь для будь-якого випускника факультету історії мистецтв. Всі, його працівники тримаються за свою роботу, що видно з того, наскільки відповідально вони ставлять до роботи. В одному з епізодів показується останній робочий день архіваріуса, який йде на пенсію. Колеги збираються в його кабінеті, а директор музею зачитує шанобливе звернення до цього рядового працівника, підписане самим міністром. У відповідь робітник лише розводить руками і сумно опускає голову.
"Подібну драму переживає практично кожен, хто йде з музею, адже робота там настільки класна, що більшість з них всіма правдами й не правдами намагається залишитися в музеї…", - додає режисер.
За словами Хольцхаузена, цьогоріч світ кіно переживає справжню епідемію фільмів про музеї. Наприклад, на Каннському кінофестивалі, що розпочнеться наступного тижня, Олександр Сокуров представить нову документалку про Лувр. Сподіваємося, стрічка буде не менш цікавою, аніж його "Російський ковчег", який було знято в Ермітажі. Крім того, скоро буде прем'єра нової роботи режисера Фредеріка Вайсмана про Національну галерею у Нью-Йорку.
Щодо українських музеїв, Хольцхаузен відзначив, що вони стикаються з тими самими проблемами, що й музеї по всьому світі. Музеєм видався австрійському режисерові й київський Майдан.
"Це живий музей, що лишає дуже й дуже тяжкі враження. Коли я побачив фотографії вбитих людей – завмерло серце. Майдан, звичайно, перекриває враження від будь-якого іншого музею. 18 лютого, коли у вас розпочалась хвиля найжахливіших сутичок, відбулася світова прем'єра "Великого музею", - розповів режисер.
"Великий музей" вийде в прокат у Німеччині, Японії, Франції, Іспанії, Італії тощо. Однак він не увійде в число двох-трьох документальних фільмів, котрі виходять в прокат в Україні протягом року.
1 
4880
Коментарі