Видобуток сланцевого газу може нести небезпеку. Вона пов'язана, в основному, з місцевою специфікою ґрунтів.
Про це Gazeta.ua розповів Костянтин Нємец, доктор географічних наук, професор Харківського національного університету ім. Каразіна.
Ви "за" чи "проти" видобутку сланцевого газу в Україні?
- Проти. Це шкодить екології. Але, в будь-якому випадку, цю шкоду треба мінімізувати.
Що Вам відомо про експерименти компанії Shell з гідророзривом? Чи проводила компанія хоч один такий експеримент в Україні?
- У нас – ні. Вони тільки-но почали бурити першу свердловину. За кордоном в них дуже великий досвід. Але геологія – це така царина, де стандартні рішення неможливі. Там одні умови, в нас – інші. Геологія – як жінка: одна така, друга – така. До кожної потрібен свій підхід. В геології треба приймати унікальні рішення конкретно до цих умов.
Сланцевий газ може залягати в сланцях, а може - в пісковиках. Які екологічні наслідки після фрекінгу матимуть місце в обох випадках?
- Сланці – за своєю структурою породи із закритими тріщинами. Коли відбувається гідророзрив – ці тріщини розкриваються. Туди потрапляє пісок, який не дає їм зімкнутися. За рахунок цього збільшується їх проникність. Ось тому виходить газ. Порушення самої породи не відбувається.
Піщаники такої властивості тріщинуватості не мають. Але в цьому випадку також проводять гідророзрив. Технологія та сама. Але тут уже йде процес розриву самого пласта, зсуви. Безпечніше видобувати газ із сланців.
Газ виходить не в одну точку?
-Правильно. При гідророзриві формується велика зона тріщинуватості навколо свердловини. А свердловина має забій в радіусі 300 – 500 метрів. І ось на такій відстані збирається й відкачується газ. Для того щоб відкачати газ, розраховують скільки потрібно свердловин і на якій відстані. Якщо одна свердловина на 10 кв.км – це одне, а якщо одна – на один кілометр? Уявіть собі, що це все буде натикано свердловинами... Екологічна шкода буде.
Чи можна екологічну шкоду від видобутку сланцевого газу методом фрекінгу порівняти, наприклад, з викидами коксохімічного заводу?
- З цим не можна порівнювати. Я не знаю як люди живуть у Кривому Розі... Але живуть якось. Також Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ. Є багато таких місць. Але чи варто до цього прагнути?
Чи може в процесі буріння чи видобутку сланцевого газу знижуватись рівень ґрунтових вод?
- Це ніяким чином не пов'язано. Глибина пластів, що будуть розривати, 3000 м. Вони перекриті іншими пластами. І відкачка сланцевого газу на це ніяк не може вплинути.
Є маловодні роки. Коли мале живлення підземних вод, рівень ґрунтових знижується. Тобто рівень води пов'язаний з погодою.
Чи вплинуть підземні вибухи під час фрекінгу на сейсмічну активність Харківської області й України в цілому?
- Ні. Харківська область розміщена на сейсмічно-сталій платформі. Ця проблема більш актуальна для гірських районів Карпат.
2 
1
Коментарі
19