Виставку Владислава Шерешевського доповнили портретами "азовців"

47

У столичній галереї "Білий світ", де проходить виставка "Воєнний стан" Владислава Шерешевського, частково змінили експозицію. Додали картини, присвячені захисникам Азовсталі та сучасну "Мадонну" з українською символікою та незвичним немовлям. Виставка складається з робіт, які художник створив за час повномасштабного вторгнення країни-агресорки Росії. Переосмислив мову мемів, створених під час війни, передав почуття українців у ефектних портретах.

Фото: Надані галереєю "Білий світ"

Про найбільш промовисті роботи виставки Gazeta.ua поговорили зі співкуратором галереї "Білий світ", митцем Єгором Анцигіним.

Захисники Азовсталі і картини з евакуації

"Всі роботи виставки були створені з 24 лютого, під час активної фази війни Росії проти України. Новий блок картин пов'язаний із захисниками Азовсталі. Тут полковники, військові, помічники. Також є робота "Мадонна" – прообраз ДСНСника, який рятує дітей і дорослих", – розповів співкуратор.

16 липня в експозицію додали 7 робіт. Серед них дві роботи з циклу "Азов". Це портрети – "Редіс", присвячений командиру "Азова" Прокопенку Денису та "Пташка" (Катруся Азовсталі) – портрет парамедикині Катерини. Манера виконання картин відрізняється від попередніх циклів робіт художника. А фірмові парафрази Шерешевського тут стосуються здебільшого нових медійних образів, які з'явились під час повномасштабного вторгнення.

 

"У Владислава Шерешевського були різні періоди, пов'язані з різними стилями малювання. Був період, коли його картини були в постнаївному стилі. Для цієї виставки художник обрав реалістичну манеру. Владислав пропрацював з мовними образами, які в нас з'явились під час війни. Азовсталь це зрозумілий символ – це велика трагедія й велика українська гордість. Поруч можна побачити евакуаційні роботи. Є картина з дівчинкою з лялькою, що називається "Марік", є робота "Зелений коридор" – обидві пов'язані з евакуацією й біженцями. На картині з дітьми присутні жовті стрічки – це образи Тероборони й маркування чужий-свій. Також у роботах є ціла серія зображень хліба – знакової в час війни "паляниці". Це ціла серія хлібів, починається з роботи, яка й називається "паляниця", потім вони видозмінюються", – розповів Єгор Анцигін.

 

Нові меми, створені в інтернеті

У роботах Шерешевського присутні нові образи війни, що в медіапросторі стали мемними.

"З назв й образів картин, які зараз виймаються з медійного простору, формуються сталі художні твори. На одній з картин – славнозвісний півник, що залишився на шафці в Бородянці й став символом незламності. На картині "Крик" він зображений поряд із збентеженою дівчиною. Такий простий елемент як боксерська перчатка – це реакція на висловлювання про те, що президенту країни-агресорки варто зберегти лице. Має підпис "Для збереження обличчя". Також іронічною є робота "Куріння вбиває" – це реакція художника про вброси після затоплення крейсера "Москва". Тоді намагались казати, що хтось не затушив недопалок – і згорів корабель. Інша картина слугує продовженням історії, зображує море, має назву "І немає корабля", – розповів співкуратор.

 

 

Картина з підписом "Пацак зараза" – це також мем, але з минулого.

"Це меми минулого покоління. "Пацак зараза" – згадка про фільм 1986 "Кін-дза-дза" Георгія Данелії. Там пацаком почали називати саме росіянина. Тут художник до нього звертається", – наголосив співкуратор.

 

Портрети сильних чоловіків

"Домінуючий образ, котрий пронизує всі блоки, це образи портретів. Портрети, через які можна відчути емоції, настрій людей, те, що вони в той чи інший момент відчували. У "Воєнному стані" присутні портрети дітей, жінок, чоловіків. Є кілька обличь могутніх чоловіків, котрі уже не хлопці, з досвідом життя. В якомусь сенсі співзвучні з тим, що сам автор такого віку, відчуває себе таким захисником. На картині "Лють" – емоція резонує з глядачем. Якщо ми навіть на поверхні здаємось спокійними, то лють і ненависть до загарбників присутня в кожного українця", – розповів співкуратор.

 

 

Чудовиська з маркуванням агресорки

На виставці є окрема серія монстрів, які зображені з символікою держави-агресорки.

""Тагіл", "Супостат", "Чорний рот" – це образи монстрів, які стають по темну сторону від світлих героїв. На них є прапор, заборонений символ Z. У роботі "СупоZтат" літера вписана просто в назву", – розповів Єгор.

 

Паляниця і непросте тістечко

Кілька картин на виставці зображують хліб та чорно-білі шматки торта.

"Шерешевський з темою їжі – сала, тістечок, бутербродів – працює багато років. Хліб на новій виставці також відгукується як страх голоду, страх понівечених полів. Дві картини з тортом мають назву "Без барвників". Присутня дуальність – тортик має чорний або білий колір. Наче інформація, оскільки зараз відсіялось сіре – є або добре, або зле. В інформаційному полі сьогодення відбувся розкол на чорне й біле. Час ніби видавив колір – залишились тональності. На виставці ввімкнене не все світло. Роботи досить насичені, виглядають важкуватими на тлі білих стін", – розповів співкуратор.

 

Шлях Путіна

На виставці три картини повісили поряд, щоби скласти композицію. В кінці основної зали висить полотно "Дорога", далі глядач може побачити роботу, що забражує шматок сирого м'яса з написом "Стратегічний запас". Завершується композиція зображенням мертвого Путіна. Ця картина має назву Ze End і висить у вбиральні. Композиція з трьох картин складається, коли двері в туалет прочинені.

"Робота з сирим м'ясом має назву "Стратегічний запас". Вона знаходиться в експозиції ще з двома картинами. Проходить ніби лінія – дорога, м'ясо й труп Путіна. Такий певний експозиційний наратив", – розповів куратор.

 

Переосмислення крилатих виразів

У багатьох роботах Шерешевського враження доповнює текст, назва картини.

"Робота "Рашист пролетів" – омаж на полотно митця Аркадія Пластова "Фашист пролетів". Тут є певне переосмислення. Фразі надається інше значення. Картина "Ми з України" – образ літньої жінки, яка поїхала, а може не поїхала, але має певну драму. Має на обличчі посмішку, але й розгубленість. Жіночий образ непростий – вона наче й добра й тепла, але задаєшся питанням, чи вдома вона в той момент, коли звучить ця фраза", – розповів куратор.

 

"Картина "В лютому 22-го" це як омаж на фільм "Восени 1941-го". Про Другу світову. Тут такий архаїчний образ бабусі, котра, ймовірно, переживає те, що не хотіла ніколи переживати сама, а тим більше, щоби не дай Бог, війну застали онуки. Бачимо очі, повні відчаю. Майстерність художника саме в тих образах, які він закладає, відтворює на виставках. За час виставки бачив, скільки людей плачуть. Заходять без сліз, а виходять часто зі сльозами. Саме портрети дуже емоційно чіпляють глядачів", – розповів співкуратор.

Художник працює не тільки з болючими, але й гротескними й іронічними моментами.

"Тут є робота "Укр" – певною мірою колоритна. Він посміхається, задоволений собою. Мабуть, образ містить певний відсоток самоіронії – людина настільки могутня, що може навіть над собою посміятись", – наголосив Єгор.

Картина з дівчинкою, що зникає

У другій залі галереї розмістили роботи у холодних тонах. Серед них вирізняється яскрава, тепла картина, що має назву "Довоєнна".

"Якщо дивитись на лінію робіт – майже всі виконані в холодних, сірих тонах, а ця ніби така тепла, лампова, вона дуже комфортна. Ніби образ того, що було до війни. Це такий комфорт, безпека. Навіть присутній абстрактний образ розкоші – камін, багаті меблі, дуже гарно вбрана дівчина. Але при цьому воно все трохи зминається. Як пам'ять, де щось ми пам'ятаємо чітко, а щось можемо забути взагалі. Але на перший погляд це одна тепла, кольорова робота, яка стоїть одна серед інших холодних, котрі вже реагують на реальність", – розповів куратор.

 

Фак оф

Новою картиною на виставці стало зображення дівчини з лялькою, що схожа на живе немовля. Картина виконана у приглушених тонах – яскравими видаються лише синьо-жовті стрічки в косах героїні.

"У роботі є певна загадка, не до кінця все артикульовано, зчитується. Героїня ніби в руках тримає ляльку, яка виглядає, як доросла людина. Лялька відправляє ворогам "Фак оф" – показує середній палець", – розповів співкуратор виставки.

 

Вихід в світ

Ще однією новою роботою виставки стало зображення двох молодих жінок, вбраних у довгі легкі сукні. Їхні образи нагадують вбрання XIХ ст. Картина має назву "Вихід у світ".

"Зараз вихід в світ це час, коли можемо вийти з бомбосховища. Коли є тривоги, комендантська година – фраза набуває зовсім нового значення. Зараз у нас все дуже регульовано – виходиш на вулицю й цінуєш час, який ти проводиш на свіжому повітрі", – поділився враженнями Єгор Анцигін.

 

×