У німців на свята прийнято дарувати парну кількість квітів. Вони не особливо переймаються прикметами. Найпоширеніший забобон лише один: коли цокаєшся келихами, потрібно дивитися одне одному в очі. Інакше 7 років невдач у ліжку.
Про це розповідає Надія Теленчук з Херсона. Вона 3 роки живе в Берліні, повідомляє obozrevatel.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "30 хвилин велопрокату обійдуться в 4 гривні" - Китай очима українця
"Кожне дерево пронумероване. Будь-міський парк або алея в центрі міста, бічна вуличка в передмісті – на кожному стовбурі маленька металева табличка з номером. Спилювати дерева тут теж не можна. Навіть якщо воно виросло поруч з парканом на твоїй ділянці, а гілки нахилилися до тебе у двір і воно ось-ось впаде. На це потрібно брати спеціальний дозвіл", - говорить дівчина.
За словами Надії, молоді люди в більшості випадків намагаються уникнути особистого контакту.
"Більшість жителів багатоквартирних будинків навіть не знають імен сусідів. У селі, звичайно, по-іншому. Там так само, як і у нас – усі всіх знають. Але за допомогою все одно не поспішають звертатися. Адже твоє життя – насамперед твоє особисте, а німці вимагають поваги до власного особистого простору".
У Берліні часто проходять ярмарки з вуличною їжею від приїжджих, хенд-мейд подарунками та одягом.
"Серед молоді популярні блошині ринки, де можна годинами бродити. Пробувати лимонад, зроблений мало не вдома такими ж молодими підприємцями із сусіднього району. Розбирати гори старого одягу, сумок, вінілу, плакатів – це рай для любителів вінтажного стилю. Але на цьому вінтаж не обмежується. Непотрібні меблі просто виставляють на вулицю – і з часом їх підбирають і забирають в новий будинок".
Мама семи дітей українка Ольга Гілл заснувала у США онлайн-платформу для сімей Living Notes. Крім онлайн-бізнесу, жінка займається балетом, фотографією і пише блоги. Живе в Сан-Франциско, штат Каліфорнія.
Коментарі