Валерій Каменєв із Запоріжжя кілька днів прожив у поселеннях папуасів у Новій Гвінеї.
Для цього зареєструвався у місцевій поліції та повідомив свій марштрут. Хлопця разом з двома друзями супроводжували носильники, провідник-кухар і перекладач, повідомляє газета "Експрес".
"Ніхто не міг гарантувати, що представники дикого племені привітно зустрінуть непроханих гостей. Як з ними порозумітися? Як переконати, що ми прибули з мирними намірами? Уявляєте, у Новій Гвінеї побутує 800 мов, у кожного племені - своя. Тому й запросили до нашої експедиції місцевого перекладача", - розповідає Валерій Каменєв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка розповіла, що найбільше здивувало в Англії
Під час подорожі він побачив дикі племена зі своїми дикими законами, правилами й традиціями. У поселенні ялі люди живуть в маленьких будиночках з бамбука та лапатого листя.
"Тісні, низенькі. Будувати високі немає потреби - середній зріст дикунів не вище 1,4 метра. І діти, і дорослі - голі. А навіщо одяг, коли й так тепло? Щоправда, аборигени та аборигенки прикривають сороміцькі місця: чоловіки - довгим чохлом з висушеного гарбузового огудиння, а жінки - міні-спідницями, сплетеними з якогось зілля", - розповідає чоловік.
Якщо помирає чоловік, жінка відрубує собі фалангу. У такий спосіб вона ніби привселюдно заявляє про свій сум і журбу
"Офіційно місцева влада ухвалила закон, який забороняє їсти людей. У багатьох племенах про це знають. Але чи скрізь дотримуються, ніхто не знає достеменно. То зовсім інший світ, розвиток якого загальмувався і, здається, зупинився. Якось я звернув увагу на те, що в старших жінок на пальцях рук зазвичай немає верхніх фаланг. Однієї, двох, а то й п'яти чи дев'яти. Перекладач пояснив, що тут є традиція - якщо помирає чоловік, жінка відрубує собі фалангу. У такий спосіб вона ніби привселюдно заявляє про свій сум і журбу. Тож якщо на пальцях немає аж дев'яти фаланг, це означає, що вона пережила стількох чоловіків", - розповідає мандрівник.
Папуаси займаються землеробством і мисливством. Розводять свиней. Для них це особливі тварини.
"Це своєрідна місцева валюта, яку можна обміняти навіть на жінку. Життя дикунів джунглів, на перший погляд, спокійне та безтурботне: ніхто нікуди не поспішає, всі знають свої обов'язки. Чоловіки, озброївшись луками та стрілами, зранку вирушають на полювання, а жінки з дітьми - на грядку, де вирощують батат, тютюн, кукурудзу, банани", - розповідає Валерій Каменєв.
Свиня - це своєрідна місцева валюта, яку можна обміняти навіть на жінку
"Іноді між племенами виникають конфлікти. Якщо домовитись не вдається, починається війна. Вогнепальної зброї в них немає. Лише стріли, ножі та списи. І все ж ознаки цивілізації повільно проникають і туди: деякі племена стали відкривати школи для дітей, вчать англійську мову. Навіщо? Щоб мали змогу побачити інший світ, а можливо, й виїхати з джунглів назавжди".
Колишню в'язницю на ірландському острові Спайк визнали найкращою туристичною пам'яткою Європи. "Ірландський Алькатрас" обійшов римський Колізей, Ейфелеву вежу і Букінгемський палац, йдеться на сайті конкурсу World Travel Awards.
Коментарі