Експерти розповіли, як зменшити ціни в Україні

У жовтні подорожчали 77% продуктів соціального кошика. Сало додало 3,5 грн/кг. Цибуля, сири - 2,5 грн. На гривню подорожчали пшоно, варена ковбаса, сметана та яловичина, свідчать дані Держстату. Дешевшали яблука, гречка та картопля.

За словами голови ради Нацбанку Богдана Данилишина, зменшити ціни на продукти харчування можна за рахунок зниження податку на додану вартість, введення максимальних торгівельних націнок. Також потрібно повернути державний контроль за цінами.

Gazeta.ua запитала в експертів, як контролювати зростання вартості продуктів в Україні.

Андрій Новак, економіст:

Знижувати ставку ПДВ, щоб стримати ціни, це все одно, що включати обігрівач на вулиці взимку. Справа не у податку. Ціни не зростатимуть за стабільного курсу валют, низької облікової ставки та економічного зростання в країні. Крім того, в Україні різко подорожчали енергоносії. Вони — обов'язковий елемент собівартості всіх без винятків товарів і послуг.

В Україні ринкова економіка. Тому ціни формує попит і пропозиція. Вводити максимальні торговельні націнки на товари безглуздо. Це призведе до ще більшої тінізації економіки. Держава може впливати на ціни лише ринковими методами. Знизити ціни за допомогою державного регулювання неможливо. Саме під час його дії на полицях магазинів з'являлися товари, розфасовані не по кілограму, а по 900 г. Тобто ціну знижували за рахунок зменшення об'єму.

Олексій Кущ, фінансовий експерт:

Витрати на виробництво та імпорт товарів підвищуються за рахунок знецінення гривні, високих цін на зовнішніх ринках. Щоб контролювати їх, недостатньо знизити ставку ПДВ. Такі зміни мають поєднуватися з системним перезавантаженням відносин влади і бізнесу. Адже будь-які пільгові податки — це вікно для корупції. Виробники намагатимуться запхати свої товари у пільгові групи. Держава не повинна впливати на ціни, поки в країні слабка економіка та низький рівень інвестицій.

Зараз бачимо, що Нацбанк фактично самоусунувся від контролю курсу гривні. Його диктує ринок. Однак інфляцію без чіткої валютної політики контролювати неможливо. Вона залежить від зовнішніх цін на паливо, зерно чи метал. Щоб контролювати ціни, регулятору потрібно перейти до політики "курсового коридору". Він має діяти 5-10 років. Крім того, регулятор фактично не співпрацює з урядом щодо динаміки зростання тарифів. Підвищення ціни на газ чи комунальні послуги жодним чином не погоджується з інфляційними цілями НБУ.

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру:

В основному ціни зростають через високі податки. Знизити їх не проблема. Питання в іншому - за рахунок чого компенсувати зменшення надходження грошей до державного бюджету? Доведеться збільшувати інші податки чи акцизи. Так, у деяких країнах Європи податок на продукти харчування менший, ніж в Україні. Водночас він вищий на одяг.

Державне регулювання цін завжди було неефективним. В Україні ціни найбільше зросли 2014-го. Тоді комісія з державного регулювання цін ще працювала. Її ліквідували лише у липні 2017-го.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому в Україні масово закриваються магазини

Олексій Дорошенко, директор асоціації постачальників торговельних мереж:

У середньому в Євросоюзі ПДВ на продукти становить 7%. Зокрема, у Польщі- 5%, Франції - від 3 до 7%, Німеччині - 7%. В Україні - 20%.

Після відміни державного регулювання цін, у першу чергу, подорожчала продукція великих агрохолдингів. Раніше їх могли оштрафувати. Мова йшла про мільярди гривень. Зараз агрохолдинги ніхто не контролює. Тому курятина кожного місяця зростає в ціні на 5%. Вже коштує як свинина. Водночас державне регулювання цін жодним чином не впливало на роботу малих і середніх виробників.

×