10 квітня 1938 року ЦК КП(б)У ухвалило постанову "Про реорганізацію національних шкіл на Україні", яка стала однією із численних спроб опиратися українізації.
Посилився контроль за школами національних меншин, учительством, що й спричинило їх реорганізацію на україномовні та російськомовні школи.
У постанові також згадали викладання місцевими мовами - його проголосили "недоцільним і шкідливим", кваліфікували вогнищами "буржуазно-націоналістичного, антридянського впливу на дітей".
Майже одночасно з цією постановою вийшли ще 2, які повністю утискали українські школи в мовних правах. Шовінізм відчувався у постанові РНК СРСР та ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік та областей" від 13 березня 1938 року та у постанові від 20 квітня "Про обов'язкове вивчення російської мови в неросійських школах України".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменника засудили за гомосексуалізм
Після виходу цих документів ухвалили рішення "Про складання нового українського правопису", в якому природну українську мову адаптували під російську. Усе це свідчило про безперешкодну реалізацію в УРСР московської "мовної політики".
Більше того, такі дії більшовики називали "боротьбою за українську культуру".
Командира куреня УПА-Захід "Перемога" Юліана Матвіїва - "Недобитого" та сотника Дмитра Білінчука - "Хмару" розстріляли агенти НКВС у Лук'янівській в'язниці 8 квітня 1953-го.
1 
4069
Коментарі