
Наступного дня після президентських виборів я написав у соцмережах, що ми не обрали Порошенка – ми лише погодилися на нього. Це – компромісний, вимушений президент, який не є президентом Революції гідності.
Зараз усе залежить від самого Порошенка, від його амбіцій стати іншим главою держави, а не просто черговим. Його перші півроку дуже двозначні. Поки що перемагає форма над змістом. Він уміє себе презентувати, але забуває: цим уже не здивуєш людей, які можуть із ним розмовляти так само розкуто, як із сусідом через паркан.
Перше попередження Порошенко отримав: удвічі обвалився його рейтинг, і він почув вигуки "Ганьба!" прямо в очі. У нього немає вибору: або він стає президентом Майдану, або закінчить крахом. До наступних виборів далеко, тому він мусить почати різати без наркозу і себе, і всю країну. Мусить убити в собі бізнесовий азарт до збагачення. Мусить наважитися на хірургічні реформи ціною свого ситуативного рейтингу. Мусить почати горіти заради фундаментального перезаснування країни, яка на це погодилася.
Якщо ж далі бавитиметься в кулуарщину, далі оберігатиме свої активи й ігноруватиме вимоги Майдану, наслідки будуть непрогнозовані. Основний висновок, який повинен зробити Порошенко: народ назавжди перестав боятися своїх правителів.
Скільки часу ще Порошенко залишатиметься президентом України? Не буду вгадувати. Скажу по-іншому. Порошенко – дуже розумний. І цим небезпечний. Це не бикуватий і вайлуватий Янукович, який сам себе помістив у бронебійний акваріум. Порошенко мав золотий батон задовго до свого обрання. Великі надії покладаю на його амбіцію ввійти в історію як перший позитивний президент України. Він здатен це зробити.
Питання зараз – у персональній психології Порошенка. Для мене цікавим є запитання: як він пережив обвал свого рейтингу і вигуки "Ганьба!"? Чи він, бува, не сприйняв це як персональну образу з боку дурного, нерозумного народу, який треба поставити на місце, давши прочухана? Від цього залежатиме внутрішня мотивація людини, яка схильна до єдиноначалія, відчуття своєї непомильності й культу успішності.
В якийсь момент президент із неприємністю для себе відкрив, що проти нього виступають ті самі 80 відсотків, що й проти Януковича. Страх стати новою жертвою Майдану може підштовхнути його до авторитаризму, до полегшеного варіанту путінізму. І, можливо, що наступний Майдан буде ліквідовано зі ще більшою жорстістю і дискредитовано як "проект Кремля". Тут зарита найнебезпечніша міна на майбутнє.
Остап ДРОЗДОВ, 35 років, журналіст
Коментарі