Який має бути "план Маршалла" для України
Україна потребує швидких і радикальних реформ у всіх сферах. При цьому, попри оголошене перемир'я, триває війна на Донбасі. Частину Донеччини й Луганщини, як і Крим, окуповано. Економічна ситуація в країні гіршає. Гривня щодо долара та євро від початку року знецінилася на 60 відсотків. У вересні державний борг зріс до 74,3 мільярда доларів. До кінця року треба сплатити 3,1 мільярда доларів російському Газпрому за спожитий газ. За прогнозами Світового банку, 2015-го українська економіка може пережити ще більший стрес.
Очевидно, без допомоги Заходу Київ не впорається з реформами, необхідними для виживання країни. Як і витримати у протистоянні з Росією. Якою має бути ця допомога? Чи може Україна розраховувати на свій "план Маршалла" від Заходу, який США надали зруйнованій війною Європі після Другової світової?
"План Маршалла" для України, як і для країн Західної Європи після Другої світової війни, – це фінансовий інструмент реалізації економічної політики країни. Україна має запропонувати план дій. Як завдяки їм економіка працюватиме на відтворення й розвиток. Бо "ні під що" гроші не даватимуть.
Треба поновити золотовалютні резерви НБУ – до 25 мільярдів доларів, щоб був більший запас міцності для забезпечення стабільності гривні. На це необхідно хоча б 7–10 мільярдів доларів. Далі треба зміцнити бюджетну сферу – щоб виконувати боргові й соціальні зобов'язання.
Якщо говорити про політичну складову "плану Маршалла", то не думаю, що Захід домовлятиметься з Москвою про розподіл зон впливу. ДОБИВАТИМУТЬ РОСІЮ ЕКОНОМІЧНО.
Андрій НОВАК, 41 рік, голова Комітету економістів України
Нам потрібна допомога Заходу для відновлення виробництва. Наприклад, бажано страхувати політичні ризики – щоб бізнесмени не боялися вкладати кошти через конфлікти між Україною і Росією. Але це матиме сенс за умови, що всередині країни відбуватимуться зміни. Післявоєнна Німеччина була абсолютно зруйнована, а за 10 років стала багатою країною. Бізнесмени спершу їздили старенькими велосипедами. Українцям треба бути такими ж ініціативними, розумними, чесними.
Зараз нам потрібна допомога, як жебракам. Щоб заплатити за газ, звести бюджет. Але так довго тривати не може. Маємо показати, що здатні раціонально використати надані гроші, аби змінити країну. НАЙГОЛОВНІША ПРОБЛЕМА – ОНОВЛЕННЯ БЮРОКРАТІЇ. Це потребує багато грошей. Дебільний крок – зменшення зарплати народного депутата. Навпаки, потрібно підвищити платню вищій бюрократії хоча б до рівня менеджерів у приватних компаніях. Тоді зможемо насичувати її новими людьми. ТРЕБА також ЗАПРОШУВАТИ ЗДІБНИХ ІНОЗЕМЦІВ служити нашій державі.
Західні країни готові до інвестицій в Україну. Але ми до цього не готові. У нас – суцільна візантійщина. Бюрократія гірша, ніж була в 1990-х. Революція гідності дала шанс на зміни. Проявився прошарок людей відповідальних, чесних. Але вони професійно не готові. Тому потрібно трансформувати їхні людські якості у властивості бюрократії. Потрібно, щоб зверху два-три керівники чесно займалися цим. Не впевнений, що наша влада зможе себе поводити, як Бальцерович у Польщі, Лі Куан Ю у Сингапурі, Черчилль у Британії чи де Голль – у Франції. Та якщо українське керівництво не проявить готовності до змін, серйозної допомоги Заходу не буде.
Олександр ПАСХАВЕР, 69 років, президент Центру економічного розвитку
Україні треба зробити кілька важливих кроків. Перше – впорядкувати державні фінанси. Друге – демонтувати хитросплетіння регулювальних і дозвільних органів. Третє – підвищити конкурентність економічного середовища за рахунок розширення на українському ринку західних компаній. Четверте – надати судовій системі європейського вигляду. Рецепт тут один – майнова люстрація суддів, плюс розгляд апеляцій за резонансними справами у Королівському суді міста Лондона. ДВІ ЗАДОВОЛЕНІ АПЕЛЯЦІї – І СУДДЯ ЗВІЛЬНЕНИЙ З РОБОТИ. Так свого часу зробили в Сингапурі, що дало бажаний результат.
Віктор ШЕВЧУК, 50 років, економіст
Україна має достатньо ресурсів, щоб запустити реформи. Але розтринькуємо їх. Якби зайнялися енергозбереженням, то не потребували б російського газу взагалі. В країні КОРУПЦІЯ ЩОРОКУ З'ЇДАЄ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ ГРОШЕЙ,
НІЖ ХОЧЕМО БРАТИ В ЗАХОДУ.
"План Маршалла" нам більше потрібен у плані не фінансової, а інституційної допомоги. У ньому хотів би бачити німецьких дорожніх поліцейських і шведських суддів, які працювали б з українськими колегами. Стежили, щоб рішення приймалися відповідно до закону.
Кошти потрібні на поповнення резервів Національного банку. Тут має допомогти Міжнародний валютний фонд. Просити в Заходу гроші на структурні реформи? Так Україна навіть не має плану цих реформ. Тому важко говорити з донорами.
Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ, 38 років, експерт зі стратегій
Такий план потрібен, тому що Україна повинна вмонтуватися у світовий розподіл праці. Самостійно це зробити не зможемо. Нам треба будувати підприємства, як модулі західного світу. Аграрна сфера тамтешні технології й правила прийняла. Тепер потрібно думати, що робити з переробною промисловістю, енергетикою, авіацією, інфраструктурою. Один із обов'язкових проектів – ЗРОБИТИ ЄВРОПЕЙСЬКІ ШЛЯХИ СПОЛУЧЕННЯ. Рухатися треба покроково, кожен із напрямів розвивати з різною динамікою. Наприклад, автошляхи можна привести до ладу за п'ять років, а портовій інфраструктурі знадобиться близько десятка.
Якщо Захід виділить кошти на реалізацію такого плану, це буде чітким сигналом, що нас чекають у Євросоюзі. Якщо приведемо аеропорти, порти й дороги до європейських стандартів, наблизимося до статусу більше, аніж "пріоритетний сусід".
А визволяти окуповані території будемо повзучими темпами. У терористів немає ресурсів і кадрів, щоб пережити бодай найближчу зиму. А вона там буде дуже жорстка. Люди перестануть боятися їхньої зброї, почнуть бунтувати. Тоді можна запропонувати провести місцеві референдуми.
Володимир ЦИБУЛЬКО, 50 років, політолог
Самотужки вибратися з ями, в якій Україна опинилася, шансів дуже мало. Допомога потрібна. Це десятки мільярдів доларів. Але протягом певного часу, не одноразово. Гроші мають іти на економічні перетворення і структурні зміни. Можливо, на структурну перебудову економіки східних областей, післявоєнну відбудову Донбасу. Також – на модернізацію політики в регуляторній сфері, на підтримку малого і середнього бізнесу. Допомога може стосуватися розширення можливостей регіональних економік.
Такий план має бути довгостроковий, років на 10. За тими коштами має бути система прозорого контролю, звітності, обов'язково – з міжнародною участю.
Одна з помилок Євросоюзу – він проігнорував ризики внаслідок загострення стосунків між Києвом і Москвою через європейський вибір України. Замість цього Європа моніторила, як сидить Юлія Тимошенко, чи її ніхто не ображає. Тепер ЄС повинен нам допомогти налагодити стосунки з Росією. Бо зараз його кроки мають подвійний характер. З одного боку, в Євросоюзі заявляють про підтримку європейського вибору України. З другого – відтермінували на рік набуття чинності економічної частини угоди про Асоціацію. Росія за цей час вживатиме всіх заходів, щоб перебити європейський вибір України. ЄВРОПА ВЕДЕ СЕБЕ М'ЯКОТІЛО Й НАДМІРУ КОМПРОМІСНО. Як у 1930–х, коли намагалася втихомирити Гітлера. Тоді все закінчилося війною.
Ярослав ЖАЛІЛО, 44 роки, директор Центру антикризових досліджень
Можуть виділити кошти на відновлення найбільш постраждалих внаслідок війни районів Донбасу. Також – на облаштування і створення робочих місць для переселенців із Донбасу й Криму.
Тарас ЧОРНОВІЛ, 50 років, колишній народний депутат
Якби "план Маршалла" для України був, кошти мали би вкладати насамперед у високотехнологічні галузі, в оборонну промисловість. Але для відбудови Західної Європи після Другої світової США давали гроші під певні політичні гарантії – що та рухатиметься демократичним шляхом. Тому "план Маршалла" для нашої країни, якщо він буде, супроводжуватиметься вимогами реформ – суспільних і політичної системи. Бо за сьогоднішньої моделі Україні кожен рік можна виділяти по 100 мільярдів доларів, але їх просто РОЗКРАДАТИМУТЬ.
Іван ПАТРИЛЯК, 37 років, історик
Хто сказав, що нам потрібен "план Маршалла" від Заходу? Хіба ми не спроможні випрацювати свій? Тоді самі все втілюватимемо і контролюватимемо, а не хтось буде нам диктувати умови. Насамперед потрібно зайнятися інфраструктурою – робити дороги, будувати мости. Гроші на це не обов'язково в когось просити. Треба пошукати всередині країни, на офшорних рахунках, позичити в населення. Далі – реконструювати підприємства Донбасу. В першу чергу, металургійні та хімічні. Але спочатку цю територію треба відвоювати.
Сергій ДАЦЮК, 49 років, філософ
Розмови про "план Маршалла" для України нагадують легенду про скарби гетьмана Полуботка у Великій Британії. Ми віримо не у власні сили, а в те, що хтось щось дасть або за нас зробить. Дають тим, хто сам багато працює. Для реформ нам бракує не грошей, а бажання й політичної волі. Ми – велика держава, яка може мобілізувати необхідні кошти. Але УРЯД ЯЦЕНЮКА ЗА ВІСІМ МІСЯЦІВ ОСОБЛИВИХ РЕФОРМ НЕ ПОКАЗАВ. Однак знову обрали Яценюка. Як і далі – реформ не буде, доведеться виходити на вулиці. Захід може допомогти хіба щодо впливу на Росію – змусити її не розпочинати повномасштабної воєнної агресії.
Борис КУШНІРУК, 48 років, економіст
1 
1
Коментарі
1