Острів Хорс біля берегів Ірландії анонімний покупець придбав за 6 300 000 доларів. Покупець захотів залишитися анонімним. На 63 гектари є три пляжі, сім будинків, сад, тенісний корт і погріб для вина. Будинок доглядають двоє людей, живуть там постійно. За острів торгувалися покупці з Китаю та Європи. Бачили його лише у відеоролику. Обоє пояснювали, що хочуть мати місце, де можна спокійно пережити карантин
Ванесса Рівас, 43 роки, брокер, Нью-Йорк, США:
– Є черга з покупців на острови в Карибському морі. Можна знайти і за 20 мільйонів, але найкращі коштують від 50. До епідемії продажі йшли важко. А зараз людям хочеться мати надійне тихе віддалене місце.
Найдорожчі приватні острови – біля Італії й Греції. Зараз у них не хочуть вкладати гроші через човни з мігрантами. Або доведеться наймати берегову охорону.
Покупець хотів місцину в Іонійському морі. Ми знайшли. Сторгувалися з попереднім власником за 160 мільйонів. Там є ферма, виноробня. Пара, яка все доглядає. Косметологічний і манікюрний кабінети. В останній момент продавець передумав. Вирішили з родиною залишити острів собі.
Якщо острів коштує менш як 200 тисяч, з ним матимете проблеми. Маємо в продажу з десяток таких. На один не зможе сісти літак. У другого аварійний пляж. На третій не запливе ні човен, ні яхта через підводні скелі. Ще на одному – велика колонія щурів, з якими не можна боротися отрутою.
Будинок у хорошому стані з можливістю вирощувати овочі, купатися, доправляти все необхідне й не контактувати з чужими людьми коштує від пів мільйона. А краще орієнтуватися на 5–6. Хороші варіанти є біля Великої Британії і Нової Зеландії. Та щойно у світі виникають якісь проблеми, Австралія й Нова Зеландія закривають кордони. Колеги скаржилися, що покупці не можуть потрапити до себе.
На півночі Європи є кілька варіантів від 30–40 тисяч. Там треба розуміти особливості клімату. До одного острова підпливти можна кілька разів на рік. Але добре ловиться риба. Власник має курятник на кілька сотень птахів і кіз. Два схили всіяні ягодами. Казав, можна вирощувати гриби. Здавав в оренду. Рік там мешкав письменник у час творчої кризи. Ще на кілька місяців оселилося подружжя. Переживали втрату дитини. Хотіли побути ізольовано разом, щоб вирішити, чи треба зберігати шлюб. Зараз власник живе на острові з двома онуками. Старша дівчинка має проблеми зі здоров'ям, а там почувається краще. Я запитала, чи не боїться залишитися без харчів. Скинув фото підвалу з овочами й фруктами. У другому – консерви, олія й макарони. Каже, в будь-який момент можна викликати літак, хоч це й дорого.
Чіна Фістанноні, 36 років, дизайнер, Палермо, Італія:
– Сестра в Римі має великий будинок. З нею жили кухар і вчителька для дітей, яка ще й прибирала за окрему платню. За три місяці карантину на вулиці були двічі вночі.
Ми попросили доглядальницю батька жити з ним. Жінка приїхала з Румунії. У тата важкий характер. Жодна з помічниць не витримувала його довше трьох місяців. В одну кинув брудним підгузком. Ця жінка погодилася, але довелося заплатити потрійний тариф. Я потім дала ще трохи зверху. Він не дозволяв їй їсти, кидав посудом, навмисно робив так, щоб його було важче вимити. Ми все бачимо, бо в будинку стоять камери.
Хелен Стівенсен, 41 рік, психолог, Лос-Анджелес, США:
– Ми з чоловіком застряли в п'ятизірковому готелі на Балі. Вони знизили ціну на період ізоляції, але з номерів не дуже дозволяли виходити. Хоча більшість цю заборону ігнорували.
Вирішила проводити лекції, як пережити епідемію. Після першого включення з пляжу від мене відписалися кілька сотень людей. Наступного разу вела трансляцію з номера, а на задньому тлі було видно столик на балконі з фруктами і басейн. Сталося те саме.
Іда Роуз, 38 років, кухар, Сідней, Австралія:
– Маємо з чоловіком будинок у передмісті. Хотіли продати, бо зручніше жити у квартирі. Однак на ізоляцію вирішили залишитися там.
З'ясувалося, в басейні щось зламалося і засмерділася вода. Робітника викликати не могли. Потім перестали працювати гаражні двері. Зависли так, що не можна заїхати. У найближчому магазині всі якісні товари розібрали. А ще один великий закрили, бо працівниця померла від ускладнень коронавірусу. Я купила садові квіти, але нічого не прижилося. Ми скандалили щодня.
Все ускладнювалося тим, що в нас упав заробіток. Чоловік займається постачанням ексклюзивного шампанського. Я готую на весіллях і виїзних церемоніях. Маємо запаси, але боялися, що все затягнеться і заробимо нескоро. Десь із травня в мене почали замовляти готові страви. Продукти привозили, а готові наїдки забирали таксі та служби доставки. До кожного замовлення просила взяти хоча б кілька пляшок шампанського.
10 мільйонів євро віддав за італійський острів Галлінара син колишнього власника "Мотор Січі" 42-річний Олександр Богуслаєв. Хоче збудувати казино. Окремо заплатив за будівлі на острові
2 
1
Коментарі