В Угорщині борються за зменшення допомоги з безробіття
Кілька тисяч людей вийшли 17 березня на вулиці Будапешта протестувати проти змін до конституції. Їх називають недемократичними і в Угорщині, і в Євросоюзі, членом якого країна є. Національні збори, де більшість належить консервативній партії "Фідес", постановили: студенти, які отримують державні стипендії, повинні відпрацювати в Угорщині 10 років. Запровадили кримінальну відповідальність для безхатьків. Обмежили повноваження конституційного суду. А політичну рекламу тепер можна розміщувати тільки в державних засобах масової інформації.
Очікують, що далі парламентарі змінять сімейний кодекс. Після цього сім'єю перестануть вважати незареєстровані шлюби, а також союзи гомосексуалістів і бездітних.
В опозиції кажуть: так уряд Віктора Орбана намагається відвернути увагу від економічних проблем. Прем'єр стверджує, що іноземний вплив – спочатку СРСР, а тепер Євросоюзу та США – руйнує все створене попередніми поколіннями угорців, а отже – його треба позбутися
Антон СЕГЕДІ, 47 років, Будапешт, юрист:
– Угорщина стоїть перед складним вибором. Щоб подолати економічну кризу, треба вводити жорсткі обмеження. Але толерантна Європа не схвалює їх.
Зміни в законах, що регулюють сімейні стосунки, необхідні. Шалені кошти йдуть із бюджету на допомогу після народження дитини представницям ромської національності. Вони не оформлюють шлюб, а потім вимагають допомоги від держави як матері-одиначки. Така може мати й шістьох дітей, при цьому отримувати дві-три середні зарплати. У декого державна допомога сягає 4 тисяч євро щомісяця. А вчитель отримує півтори тисячі. Діти ромів не ходять до школи, не здобувають нормальної освіти, а після досягнення дівчатами дітородного віку ситуація повторюється. З новими законами можна буде контролювати такі родини.
Етелла ВАЙНАГІ, 51 рік, вихователь, Кечкемет:
– Донька закінчила торік факультет педагогіки. Може викладати угорську мову й літературу. Її запрошували в кілька шкіл, але зарплати були такі мізерні, що мусила відмовитися. Трохи попрацювала в приватному ліцеї. За півроку зрозуміла: з такими заробітками ніколи не купить власного житла. Ризикнули й поїхали з чоловіком у Норвегію. Тиждень працюють на кораблі, чистять рибу. Наступний тиждень донька варить їсти на нафтовій вишці, а зять працює на буровій. Приїжджали обоє на початку березня. Обличчя грубі, обвітрені. Руки в доньки, як у 60-річної, хоч їй 25 немає. Назбирали на перший внесок, але вирішили не повертатися в Угорщину. Пробуватимуть залишитися в Норвегії.
Старший син живе у селі під Ніредьгазою. Має 10 гектарів саду, вирощує персики. Малих возити щодня в місто надто далеко й дорого, а у місцевій школі другий рік не можуть найняти вчителя географії. Це при тому, що тільки в коледжі Ніредьгази щороку є кільканадцять державних стипендій на кафедрі географії. Вчителю біології майже 70, він частіше буває в лікарні, ніж у школі. Молодому педагогу дають однокімнатну квартиру, але охочих працювати немає. Медсестру знайшли скоріше. Приїхала молода вдова з трьома дітьми. Отримує 800 євро, бо має низьку кваліфікацію. Сільський голова виділив їй будинок. А жителі по черзі приносять продукти.
Мілан САР, 26 років, інженер, Будапешт:
– Замість студентської практики ми працювали в державних установах три місяці влітку. На кожній роботі начальник вирішував, чи платити нам. Зрозуміло, що жодна установа не мала коштів, які б це дозволяли зробити, хоч співробітники отримували і премії, і додаткові відпускні. А нас з одногрупником примушували приходити на роботу першими й іти останніми. Шеф не відпустив навіть на кілька днів відпочити. Погрожував, що не дасть хороших рекомендацій.
Коли випустився, держава запропонувала півставки у цьому ж закладі. За 600 євро мав знову приходити першим і цілий день терпіти цього придурка. Погодився, бо інакше не можна здобути досвід. Як тільки запропонували роботу в Німеччині, поклав заяву на стіл. Я не проти відпрацювати певний термін після університету, але пропонуйте, будь ласка, нормальні гроші й умови.
Іштван УЛМАН, 33 роки, економіст, Будапешт:
– Відколи Угорщина вступила в ЄС, ми пережили кілька економічних криз. Якщо хочемо змінити ситуацію, треба суттєво відхилитися від основної лінії європейської політики.
Насамперед боремося за зменшення допомоги з безробіття. У кількох країнах Євросоюзу вигідніше сидіти вдома й нічого не робити, ніж працювати. Угорщина не може собі такого дозволити. Зараз усі діри в бюджеті латаємо зменшенням пенсій і зарплат. Так далі тривати не може. По-друге, хочемо створити сприятливі умови насамперед для вітчизняного виробника. Не може такого бути, що привезені турецькі чи іспанські овочі з фруктами коштують дешевше за місцеві. Треба орієнтуватися на внутрішній ринок і ділити державний бюджет так, щоб угорський виробник міг отримати кредит із низькою ставкою. Щодо претензій організацій, що борються за права гомосексуалістів, то наше суспільство доволі консервативне і не бачить потреби узаконювати одностатеві шлюби. А акцентувати на них увагу, коли середня зарплата у країні нижча 2 тисяч євро, було б смішно.
3 
1
Коментарі