Патент на динамометр - пристрій для вимірювання сили - 20 лютого 1872-го отримав 37-річний лікар Джордж Віндшип із американського міста Бостон. Скляну камеру за допомогою насосу наповнювали стисненим газом, який потім випускали, натискаючи на ручку преса. За інтенсивністю виходу газу через клапан і вимірювали прикладену до ручки преса силу. Пристрій мав визначати можливості атлетів-початківців, щоби ті не "впіймали" грижу від навантажень на тренуваннях.
Газетярі називали культуриста Віндшипа - засновника сучасного бодибілдингу - Американським Самсоном і найсильнішим чоловіком планети. І небезпідставно: за допомогою канатів він піднімав молодого індійського слона, понад тонну вагою. Придумав і запатентував підйомний кран і попередників більшості відомих сьогодні силових тренажерів. Зокрема - так званий універсальний тренажер.
- Секрет здоров'я ховається в м'язах, - часто повторював Віндшип на своїх публічних лекціях із пропаганди здорового способу життя.
Із ними гастролював Штатами. Віндшип мав 170 см зросту, важив 67 кг.
- Та це не Самсон, а Давид, - якось почув він із залу під час одного з виступів.
Відтоді, щоби розвіяти сумніви глядачів щодо своїх можливостей, він викликав охочих помірятися силою, піднімаючи штангу лежачи. І за 17 років виступів жодного разу не програв.
А все почалося із принижень Джорджа у студентські роки - коли навчався на медичному факультеті в Гарварді. "Щодня я почував себе, наче перед гільйотиною", - згадував Віндшип той час. У групі він був найнижчий, його постійно дражнили "коротун-іди-но-сюди". Якось у бібліотеці старший на рік студент вихопив у нього з рук книжки й кинув на сходи - просто так. Джордж викликав кривдника на дуель, але з відстрочкою на два роки. Від люті й жаги помсти він призвичаївся щовечора займатися в гімнастичній залі. І вже невдовзі почав виборювати всі призи на університетських конкурсах. Здобув славу найсильнішого студента Гарварду. У домовлений строк кривдник зі страху просто не з'явився на дуель.
Саме тоді Джордж Віндшип сформулював свої "чотири секрети здоров'я", які поклав у основу тренувань:
1. Ніякого вегетаріанства. Без м'яса чоловік кволіє.
2. Без чистого повітря немає сили. Постійно провітрюй кімнату.
3. Перед початком тренувань вибери античну статую за взірець.
4. Заняття не має тривати понад годину. Але ліпше піднімай гантелі по 45 хв. раз на два дні, ніж щодня по 20 хв.
Відкривши медичну практику, Віндшип узявся лікувати заняттями на своєму тренажері астму, ожиріння й навіть запалення легенів на ранніх стадіях. Часто-густо замість ліків "виписував" гантелі власної конструкції вартістю $16 - $290 на сучасні гроші. На прибутки із продажу тренажерів будував спортивні зали в школах рідного штату Массачусетс.
Постійні перевтоми підірвали здоров'я бодибілдера. Він помер 42-річним у власному будинку після чергового рекорду - підняття 566-кілограмової штанги.
"Втрачено все, окрім честі та життя", -
написав король Франції Франциск I (1494 - 1547) у листі до матері Луїзи Савойської. 24 лютого 1525-го в битві під північноіталійським містом Павієя він потрапив у полон до німецько-іспанської армії імператора Священної Римської імперії Карла V Габсбурґа (1500 - 1558). Монархи змагалися за Міланське герцогство на півночі Італії. У 28-тисячному війську Франциска головна роль належала швейцарським найманцям, а у 23-тисячному Карла - німцям-ландскнехтам. Перші в битві традиційно покладалися на довгі списи, другі ж уперше масово застосували вогнепальну зброю. "Стара тактика" призвела до катастрофи. Французький король сам ледь не загинув від кулі, отримав два поранення - у щоку й ногу. 11 місяців його утримували у полоні в Мадриді - доки він не підписав мирного договору, у якому обіцяв зректися претензій на Міланське герцогство й віддати Габсбурґові Бургундію. Також мав зібрати й виплатити за звільнення 3 млн екю, що становило приблизно 10 т золота - монета містила 3,5 г "шляхетного металу". Та повернувшись на батьківщину, Франциск I (на портреті пензля Жана Клуе, приблизно 1530-го), обіцянки не дотримав і за півроку відновив бойові дії.
22 дні
тривав космічний політ радянських собак-дворняг Вєтєрка й Уголька. Ракету-носій із ними запустили о 1.30 22 лютого 1966-го на біосупутнику "Космос 110". Експеримент мав визначити вплив на живий організм тривалого перебування у невагомості. Годували собак за допомогою програмованої "кухні" через трубки, вживлені у шлунки тварин. Після приземлення 16 березня виявилося, що в собак під час польоту зійшла вся шерсть. Вони ледь трималися на ногах і постійно хотіли пити. За місяць Вєтєрок і Угольок одужали й згодом дали здорове потомство. Їхній рекорд із тривалості польоту побито лише через п'ять років, коли під час виконання місії Союз-11 радянські космонавти пробули на борту станції "Салют" майже 24 дні.
Надати допомогу мандрівним циганам при переході на "трудовий осілий спосіб життя" ухвалила 23 лютого 1927 року Рада народних комісарів Української СРР у своїй постанові. Мали відкритися ромські педагогічні технікуми, школи-інтернати, почати видавати літературу та пресу їхньою мовою. За переписом 1926-го, в Українській СРР жило близько 13 тис. циган.
24 лютого 1887-го почала діяти перша телефонна лінія - між Парижем і Брюсселем. Довжина становила 320 км. "Наука ніколи не припинить поширювати свою магію", - записав тоді в щоденнику французький актор Франсуа-Жуль-Едмон Ґо. Один п'ятихвилинний дзвінок коштував 3 золотих франки, що містили 0,87 г золота.
"Про обов'язкове безкоштовне надання квитків для Червоної армії і Флоту на публічні вистави", - таку постанову ухвалив 25 лютого 1925 року уряд Української СРР. Їм належало резервувати не менш як 5% квитків на драматичні, оперні, балетні, циркові вистави, оперети, концерти, літературні та музичні вечори, а також спортивні змагання в містах і селищах міського типу.
Англіканська церква через голосування єпископів 26 лютого 1987-го першою в Європі допустила жінок до священичого служіння. Феміністичні об'єднання домагалися цього ще з 1920-х. Противники зазвичай заперечували словами з одного з послань апостола Павла: "Нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не дозволено, тільки коритись, як каже й Закон". Фактично ж висвячувати жінок в англіканській церкві почали із 1994-го. Сьогодні вони служать у 20% парафій. За опитуваннями, кожна сьома жінка в рясі зазнавала сексуальних домагань з боку колег-чоловіків.
2 
1
Коментарі