5 січня у столичному пологовому будинку "Лелека" народилася дівчинка, яка успадкувала гени трьох людей — батька, матері й жінки-донора. Дитина здорова і не відрізняється від інших немовлят. Її народила 34-річна жінка. Вона протягом 15 років не могла завагітніти. Свого імені та прізвища не називає. Батьки не хочуть, щоб до дочки приклеївся штамп "незвичайної дитини".
Жінка тривалий час лікувалася в українських та ізраїльських клініках. Причиною безпліддя було генетичне відхилення. Її мітохондрії — вміст яйцеклітини — не давали розвиватися ембріону. Він жив не більше трьох діб. Спроби завагітніти були безрезультатні, доки медики з клініці "Надія" не застосували новий метод штучного запліднення. У західній пресі цю технологію охрестили "дитина трьох батьків".
— Ми не робимо суперлюдей. Лише допомагаємо пацієнтам використати власний генетичний матеріал, — каже лікар-ембріолог 28-річний Павло Мазур. — У лабораторії запліднили сперматозоїдами батька дві яйцеклітини: матері й донора. Коли почали ділитися, із материнської яйцеклітини дістали ядро з основною генетичною інформацією. Підсадили його у яйцеклітину донора, заміняючи оригінальне. Між ядром і оболонкою залишились донорські мітохондрії, які мають свій генетичний набір. Так зародок матиме гени трьох людей.
Для батьків процедура була безкоштовною. Вона безболісна, роблять її без наркозу. Підсаджували ембріон близько 10 хв. Він прижився одразу. Вагітність тривала без ускладнень. Пологи відбулися природним способом, без кесаревого розтину.
— Ми провели таку процедуру вперше у світі, — каже Валерій Зукін, 60 років, кандидат медичних наук, директор репродуктивної клініки "Надія". — У вересні 2016-го в Мексиці народилася дитина від мітохондріального донора. Але там жінці підсажували незапліднені яйцеклітини, на відміну від українського методу.
У багатьох країнах така технологія недостатньо вивчена, тому заборонена. Лише Велика Британія дозволила проводити такі дослідження. В Україні немає законів, що регулювали б генетичні експерименти.
— Перед процедурою я звертався до парламенту, щоб дізнатися, чи в нас це не заборонено. Мені відповіли: "Не ставте таких запитань. Все одно ніхто не зрозуміє, що ви хочете", — каже Валерій Зукін.
Процедуру найкраще робити жінкам до 37 років. Далі ядро слабшає і гірше приживається в новій яйцеклітині. Для такого втручання мають бути показання — мітохондріальні хвороби. Тобто, коли або ембріон гине, або народжена дитина перестає розвиватися.
Коментарі