"Усі зупинилися й мовчки вглядалися в цю сіру, рішучу, одностайну, похмуру масу війська, – згадує журналіст Федір Дудко ранок 18 липня 1917 року в Києві. – Блискуча щетина багнетів на сильно затиснених у руках крісах без слів промовляла про те, що це – не парад, а якась данина на вівтар своєї батьківщини й святого обов'язку. Хто були ці люди, звідки вони, як називалася та похмура бойова маса вояків, я не знав. Я тільки бачив, що це було справжнє військо. На його чолі маячив жовто-блакитний бойовий український прапор".
Триває Перша світова війна. Після лютневої революції 1917-го влада у Російській імперії перебуває в руках Тимчасового уряду. На українських землях створено власний політичний орган – Центральну Раду. Своїм першим Універсалом 23 червня вона проголошує автономію України у складі Росії. Починається українізація частин російського війська – створено Генеральний військовий комітет на чолі з Симоном Петлюрою і Перший український козачий полк ім. Богдана Хмельницького. 16 липня прийнято другий Універсал. Його зміст значно поміркованіший. Центральна Рада визнає зверхність Тимчасового уряду та відкладає питання про автономію до затвердження Всеросійськими установчими зборами.
Така нечітка позиція обурює українських вояків. Близько 5 тис. солдатів, які дислокуються на хуторі Грушки – тепер територія Києва – проголошують себе Другим українським козачим полком. Беруть ім'я Павла Полуботка – гетьмана Війська Запорозького. Той намагався провадити незалежну від російського імператора Петра І політику й загинув у в'язниці. "Полуботківці" відмовляються іти на фронт, доки Центральна Рада не визнає їх самостійним підрозділом. Петлюра виступає проти.
Опівночі 18 липня починається повстання. До грушківських вояків приєднується частина "богданівців". Протягом ночі вони захоплюють казарми і штаби міліції. Затримують коменданта Києва Олександра Цицовича. У квартирі командувача Київської військової округи Костянтина Оберучева влаштовують погром. Хочуть арештувати голову Центральної Ради Михайла Грушевського, проте не застають його вдома.
"Розглядаючи сучасне становище народів, які населяють Росію, ми бачимо, що український народ не має тих прав, яких домагається кожна окрема нація і які мають належати кожному окремому народу, – йдеться у маніфесті "полуботківців". – Висунутий Російською революцією лозунг самовизначення народів залишається лише на папері. Ми, українці-козаки, що зібрались у Києві, не хочемо мати свободи лише на папері або півсвободи. Після проголошення першого Універсалу (другого ми не визнаємо), приступаємо до заведення порядку на Україні. Для цього всіх росіян і ренеґатів, які гальмують роботу українців, скидаємо з їх постів силою".
Центральна Рада кидає на "полуботківців" решту полку ім. Богдана Хмельницького. Протягом трьох днів заколот зупиняють. У сутичках гинуть близько двох десятків осіб з обох сторін. Вояки з Грушок вирушають на фронт. Їх розпорошують по різних частинах. Більшість гинуть у боях внаслідок контрнаступу німецької армії.
Разом із "полуботківцями" до місць боїв відправили адвоката Миколу Міхновського. Його визнали ініціатором повстання – хоч фактичних доказів цього не було.
"У Міхновського вже в червні 1917 року повстає план проголосити державну самостійність України, спираючись на сили Богданівського полку, – згадує монархіст Сергій Шемет. – При тодішнім безвласті ця думка не була фантастичною. Було вирішено повезти полк пароплавами на Шевченкову могилу і там, на сій святій для всякого свідомого українця землі, проголосити самостійність Української держави".
646 метрів – висота відкритої 18 липня 1974 року в Константинові радіовежі – за 80 км від Варшави, столиці Польщі. На той момент це була найвища споруда у світі. Сигнал від передавача доходив до Північної Америки. 1991-го вежа обвалилася під час планового ремонту. Жартома її почали називати "найдовшою спорудою у світі"
"Партия, дай порулить!", – фраза команди КВН Новосибірського державного університету під час півфінальної гри у Москві 18 липня 1988 року. Була відповіддю на поширене тоді гасло Комуністичної партії Радянського Союзу "Партия – наш рулевой". 1996-го цю фразу новосибірців визнано найкращим жартом за всю історію гри КВН.
8 липня 64 року в Римі спалахнула пожежа. Загасити вогонь не вдавалося протягом тижня. Знищено 10 з 14 кварталів міста. Є свідчення, що ініціатором пожежі був імператор Нерон. Зробив це заради розваги. Спостерігав за стихією з безпечної віддалі, був одягнутий у театральний костюм, грав на лірі та декламував поему про загибель Трої.
18 липня 1898-го на засіданні Французької академії наук подружжя П'єр Кюрі (1859–1906) і Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) презентували новий хімічний елемент. На честь Польщі – батьківщини Марії – його назвали полонієм. Через чотири роки німець Вільям Марквальд відкрив цей елемент вдруге. Назвав його радіотеллур. Кюрі довели, що полоній і радіотеллур – та сама речовина.
18 липня 1925-го видано першу частину автобіографічної книжки Адольфа Гітлера (1889–1945) "4,5 року проти брехні, дурості та боягузтва". Наступного року вийшла друга частина. Пізніше назву скоротили до "Моя боротьба" – Mein Kampf. Гітлер диктував текст помічникам під час перебування в тюрмі Ландсберга. Після його приходу до влади книжка стала обов'язковою для вивчення в Німеччині.
2 
1
Коментарі