"Такі маленькі, а так багато пісяють", — бурмотів під ніс провідний хімік-винахідник американської компанії "Проктер енд Ґембл" 61-річний Віктор Міллс. Якось 1958-го він уже втретє за ранок прав пелюшки своїх онуків.
За дітьми Міллс наглядав щовихідних. Це завжди закінчувалося великим пранням. Але цього разу внуки Міллса перевершили самих себе. Доки дідусь порався з пелюшками, діти встигли "помітити" персидський килим у вітальні, крісло ручної роботи, диван із новою оббивкою, паркет на кухні й собаку Джека.
— Досить! — не витримав Міллс. — Більше жодного прання. Підгузки мають бути одноразовими.
Ідея так захопила винахідника, що вже 1959-го з"явилися перші прототипи памперсів.
— Ця розробка повністю поглинула мене, — казав згодом. — Не тому, що я, люблячий дідусь, хотів полегшити життя своїм онукам. Навпаки, я хотів полегшити життя собі. Мій винахід — плід елементарного чоловічого егоїзму.
Міллс випробував підгузки на власних онуках. Його сім"я давно звикла бути піддослідними кроликами. На початку 1950-х, коли весь світ чистив зуби зубним порошком, дружина й донька винахідника користувалися кремоподібною зубною пастою. Далі був пральний порошок, рідке мило, суха суміш для кексів, арахісове масло й картопляні чіпси.
Перші памперси були з пластику — шкіра немовлят одразу покривалася висипкою. Розробнику знадобилося два роки, щоб придумати підгузки, які пропускали б повітря, але затримували рідину.
— Це завдання здавалося неможливим, — згадує Міллс. — Аби відволіктися, я придумував різні види застібок для підгузків. Перші були на тонких стрічках, потім на ґудзиках і навіть на зіпері. Але найкращими виявилися на кнопках і липучках.
1961 року винахідник замінив пластик на абсорбуючу вату, зробив підгузки м"якшими. Так з"явилися перші памперси. Їх назва походить від англійського pamper, що означає "розпещувати".
— Одноразові підгузки розпещують не дітей, а їхніх батьків, — пояснював Міллс. — Діти й до памперсів пісяли, де заманеться. А от батькам більше не треба прати пелюшок.
За місяць перша 37-тисячна партія памперсів надійшла в продаж. Їх розкупили за тиждень. 27 квітня 1965 року Міллс запатентував свій винахід і пішов на пенсію. Щорічно він отримував 5% загального продажу одноразових підгузків і міг більше не працювати. Захопився альпінізмом і ходив у гори до 85 років. Помер 1997-го, коли йому було 100.
Середньостатистична дитина проводить у памперсах 25 тис. год., доки навчиться самостійно ходити на горщик. За перший рік життя немовля використовує до 6 тис. підгузків. На заміну одного з них жінка витрачає 2 хв, а чоловік — півтори.
2 
1
Коментарі
1