Датська єгиптологиня Софі Шьодт відкрила нові секрети муміфікації завдяки 3500-річному медичному папірусу. Одна частина тексту зберігається у Луврі, інша - в університеті Копенгагена.
Учені переконані, що таємниці муміфікування давні єгиптяни тримали в секреті та передавали усно, адже раніше археологи знаходили лише 2 записи щодо цього. Новий папірус своїм віком передує попереднім. Отже, він - найстаріша збережена інструкція щодо муміфікації відома дослідникам, повідомляє Phys.org.
Софі Шьодт розповіла, що описи технік бальзамування, записані на папірусі, детальні та відсутні у двох інших. Утім, простіші процедури, такі як сушка тіла карбонатом натрію відсутні в тексті взагалі. Він радше служив допоміжним засобом і мав нагадувати майстрам окремі деталі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відтворили рецепт хліба давніх єгиптян
Муміфікацію проводили у спеціальній майстерні, побудованій неподалік місця майбутнього поховання. Процедура тривала 70 днів, розділених на 2 періоди, кожний із яких мав чотириденні інтервали. Так "відновлювали тілесну цілісність померлого". Перші 35 діб видаляли органи та проводили сушіння тіла. Його обробляли сухим карбонатом натрію ззовні та зсередини. Інші 35 діб обв'язували померлого бинтами й покривали ароматичними речовинами. У цей же період проводили бальзамування обличчя, описане в папірусі.
Інгредієнти для процедури виготовляли з ароматичних речовин рослинного походження із додаванням в'яжучих, а потім переводили суміш до стану рідини. Нею майстри покривали шматок червоного полотна та прикладали до обличчя померлого. Це мало перешкоджати діяльності бактерій. Свідчення такої процедури знаходили і на деяких виявлених раніше муміях.
Мумія ставала готовою на 68-й день. Її поміщали в саркофаг, а останні 2 доби витрачали на ритуальні дії, що дозволяли померлому жити в загробному житті.
Раніше хіміки розгадали таємницю чорної суміші, якою давні єгиптяни покривали саркофаги. Cубстанція складалася з олії, тваринного жиру, деревної смоли, бджолиного воску і бітуму.
На експеримент учених із Британського музею надихнуло поховання жерця Джедхонсіу-еф-анкх, який помер близько 3 тис. років тому. Відомо, що був священником у Карнакському храмі Амона та мав право відчиняти двері святилища із зображенням бога. Після смерті його муміфікували, загорнули в полотно та поклали у гіпсовий розписаний футляр, покривши "обличчя" сусальним золотом. Згодом цей футляр поклали до саркофага й облили теплим чорним слизом.
Коментарі