16 серпня1945 року у Москві між СРСР і з Польщею підписаний договір про радянсько-польський кордон.
Договір ратифікували 5 лютого 1946 року у Варшаві, після чого він набув чинності. Основою для польсько-радянського договору стала "лінія Керзона", яку запропонували у 1919-1920 рр.
Згідно з договором відбувся перехід територій Західної України та Західної Білорусі до складу СРСР. Питання про територіальні зміни поставали і впродовж Другої світової війни — на Ялтинській конференції у 1945 році.
В окремих районах кордон по лінії Керзона встановлювався з відхиленням на користь Польщі на 5-8 км. Відповідно до домовленостям УРСР отримала Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську, Рівненську області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гарвардський професор презентує книжку з історії України
Де-юре мешканці Західної України не були громадянами Радянського Союзу до 5 лютого 1946 року. З цього слідує, що вони не мали жодних зобов'язань перед цією країною і могли чинити збройний опір.
"Лінія Керзона" — умовна демаркаційна лінія, запропонована Джорджом Керзоном як можливий кордон перемир'я у війні між більшовицькою Росією і щойно відновленою другою Польською республікою під час польсько-радянської війни 1919—1920 року.
Як повідомлялося раніше, представник Міністерства оборони Польщі поклав квіти до могили загиблих у 1918-1920 роках воїнів УНР.