Ексклюзиви
субота, 28 квітня 2012 11:59

Бандерівці були проти створення дивізії "Галичина"
8

Фото: Джерело: newzz.in.ua
“Ця дивізія була сформована на території Західної України. 28 квітня 1943 року губернатор Галичини Отто Вехтер задекларував дозвіл Берліну на створення з українців збройного формування” , - розповів 37-річний Руслан Забілий, директор національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”
“Ця дивізія була сформована на території Західної України. 28 квітня 1943 року губернатор Галичини Отто Вехтер задекларував дозвіл Берліну на створення з українців збройного формування” , - розповів 37-річний Руслан Забілий, директор національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”
“Ця дивізія була сформована на території Західної України. 28 квітня 1943 року губернатор Галичини Отто Вехтер задекларував дозвіл Берліну на створення з українців збройного формування” , - розповів 37-річний Руслан Забілий, директор національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”
“Гітлер говорив, що підкореним народам не можна давати зброю, - стверджує учений. – Він усвідомлював. Що може бути момент, коли поневолені народи обернуть цю зброю проти тих, хто їх окупував. Підтвердження цих слів можна знайти у листуванні Гітлера із ГІмлером”

28 квітня цього року виповнюється 69 років з дня створення української дивізії у складі німецьких військ "Галичина", яке брало участь в подіях Другої світової війни.

"Ця дивізія була сформована на території Західної України. 28 квітня 1943 року губернатор Галичини Отто Вехтер задекларував дозвіл Берліну на створення з українців збройного формування" , - розповів 37-річний Руслан Забілий, директор національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Дивізія "Галичина" формувалася на принципі добровільного набору.

"Ідея створення дивізії не була нова, - зазначив історик. – у 41-42-х роках різні політичні чинники. До прикладу гетьманці Павла Скоропадського й Андрій Мельник неодноразово висловлювали ідеї та навіть зверталися із пропозиціями до керівництва Третього райху стосовно створення українського збройного формування у складі Вермахту для боротьби із радянським комунізмом".

Адольф Гітлер був проти військових формувань зі слов'янських народів, зокрема, з українців.

"Гітлер говорив, що підкореним народам не можна давати зброю, - стверджує учений. – Він усвідомлював. Що може бути момент, коли поневолені народи обернуть цю зброю проти тих, хто їх окупував. Підтвердження цих слів можна знайти у листуванні Гітлера із ГІмлером".

Свою думку керманич Третього райху змінив у 1943 році.

"Після завершення битви під Сталінградом, через брак людського ресурсу у Німеччині для поповнення військ, Гітлер змінив свою думку, - пояснив чоловік. – Щоб відновити сили на фронті Німеччина почала інтенсивно створювати іншонаціональні формування у складі Вермахту. Або при військах СС".

Набірні пункти у дивізію відкрили у Львові, Коломиї, Дрогобичі, Івано-Франківську та інших містах. Спершу у дивізію набирали виключно добровольців.

"Були і випадки, коли люди ставали перед вибором, іти у дивізію, чи у тюрму, через свою політичну активність. Інформацію про це можна знайти у спогадах деяких дивізійників, - підкреслює дослідник. – Проте, переважна більшість ішла добровільно".

Бандерівське крило ОУН було проти формування дивізії "Галичина".

"Бандерівці вважали, що українці, вступаючи в дивізію, перетворюються в інструмент німецької політики на окупованій території, - розказав Ігор Забілий. – Вони не тільки агітували проти вступу в дивізію. Але в деяких випадках прямо забороняли вступати в "Галичину". Вони були переконані, що у створенні українських збройних формувань не можна орієнтуватися на окупанта та ворога, а варто розраховувати лише на власні сили, як і створювалася Українська повстанська армія. З іншого боку, відхід кількох тисяч молодих здорових галичан означав для УПА втрату мобілізаційного ресурсу".

Проте, вдіяти зі вступом українців у дивізію повстанці нічого не могли. Активно працювала німецька машина пропаганди.

"Родини добровольців обіцяли забезпечувати й надавати їм пільги, тому люди ставилися до набору у дивізію схвально, - розповідає вчений. - З нагоди створення дивізії "Галичина" проводилися святкові заходи у Коломиї, Львові та Івано-Франківську".

До добровольців ставили високі вимоги.

"Із 80 тисяч претендентів у дивізію відібрали трошки більше 12 тисяч молодих хлопців, - стверджує чоловік. – Вимоги до добровольців були, щоб їхній ріст сягав не менше 170 сантиметрів, проте з часом вимогу опустили до 165. А коли побачили, що і таких хлопців багато не назбирається, то врешті вимогу знизили до 160 сантиметрів. Звичайно, здоров'я мало бути в нормі й відсутність судимості".

Також мала створюватися расова комісія, але з певних причин її так і не призначили.

"У той час люди ще не усвідомлювали, чим може закінчитися доля цього формування. – зауважує дослідник. – Це був період, коли ще не було Курської дуги. У людей була примарна надія, що на основі дивізії з часом можна буде побудувати національну армію і розпочати національно-визвольну боротьбу".

Таким чином сформувалася дивізія, яка кілька місяців проходила вишколи на території Чехії, Австрії, Франції, Німеччини та Польщі.

"Кожен дивізійник освоїв 8 видів стрілецької зброї, дехто артилерію, - розповів Руслан Забілий. – Хлопців вчили штикового бою, рукопашного, подолання мінних полів, ведення боїв у різноманітних умовах: місто, ліс, наступ, оборона. Дивізійники були краще забезпечені, ніж солдати Вермахту. Їх забезпечували із управління СС, а СС вважалися елітними військами. Але плутають ССівські дивізії німців і дивізію "Галичина". Вона носила назву "Дивізія зброї СС", - це означало, що вона отримувала вишкіл такий, як СС і отримувала забезпечення, як СС".

Однією з головних умов створення дивізії було те, що українці не воюватимуть проти США і Англії на західному фронті, а виключно на східному. Також дивізійники не повинні були виконувати поліційну службу охорони концтаборів, конвойної служби і так далі. Це було звичайне військове формування.

Переважна більшість дивізійників загинула у 1944 років у бою під Бродами.

"Однозначно дивізія "Галичина" не була злочинною й ніколи не проходила за матеріалами Нюрнберзького процесу", - констатував Руслан Забілий.

Зараз ви читаєте новину «Бандерівці були проти створення дивізії "Галичина"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

71

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути