У 40-х роках ХХ століття на теренах Донбасу виник спротив радянській тоталітарній системі. Головою створеного підпілля став Євген Стахів. Ідея, яку підтримувало антирадянське націоналістичне підпілля, була простою – вільна, незалежна, демократична Україна.
Про діяльність націоналістів на Сході України можемо дізнатись з архівних документів органу НКВС. У документі "Про діяльність ОУН на Сході України" названо всі області України, де діяло українське націоналістичне підпілля.
Перші представники руху опору на Донеччині з'явились 1941 року в Маріуполі, функціонували два окружних проводи організації з центрами в Маріуполі та Горлівці, також діяли районні та міські організації.
Євген Стахів очолював підпілля ОУН у роки війни на Донбасі й у Криму. Проте 1948 року він остаточно розійшовся у поглядах із провідником націоналістів Степаном Бандерою і став переконливим демократом. "Україна має бути демократичною державою зі свободою преси, релігії та сумління".
Євген Стахів розповідав, що окупанти дуже дошкуляли населенню, тому частина людей одразу сприйняла ідеї ОУН: "До нас приєднувалось все більше людей, а головне – з молодого покоління і робітництва. Ми пішли з народом, почали говорити з ним мовою, яку він розумів. Він почав із нами співпрацювати, і це був найбільший успіх усієї нашої підпільної роботи. Відтоді в неї почали включатися інші національності: росіяни, татари, греки".
У книзі "ОУН на Донеччині" Олександр Добровольський написав, що у Маріуполі 1943 року було укладено своєрідний союз між частиною комуністичного підпілля і місцевою групою ОУН.
Також Євген Стахів стверджував, що комуністичного підпілля на Донбасі не було: "Я об'їхав весь Донбас, і, - якщо б воно було, то з ним би зіткнувся".
Радянська система створила великий пропагандистський міф про "Молоду гвардію" – підпільну комсомольську організацію.
Сталін нагородив молодогвардійців посмертно зірками й орденами. Він також присудив Сталінську премію за роман Олександра Фадєєва "Молода гвардія", у якому автор зобразив Євгена Стахіва під іменем Євгенія Стаховича – молодогвардійця-зрадника, який видав комсомольське підпілля гестапівцям. Тому діяч ОУН довгі роки викривав брехню Олександра Фадєєва й спростовував цей наклеп в українській пресі.
У своєму матеріалі "Молода гвардія" – це вигадка Фадєєва" Стахів написав: "Наші хлопці зустрілися з молодими людьми, які записували знаки на німецьких воєнних машинах. Ми хотіли їх залучити до співпраці (їм було по 17-18 років). Але ми зрозуміли, що вони не розуміють ніякої політики - вони просто збирали відомості для розвідниці НКВС.
Таким чином, ми перервали з ними контакти. Ця група не проводила ніякої ідеологічної роботи і не мала ніякої назви".
Починаючи з літа 1942 року, німці провадили репресивні заходи проти ОУН (б). Влітку і восени 1942 року були проведені масові арешти в Маріуполі. Восени 1943 року гестапо арештувало і стратило підпільників у Костянтинівці, Краматорську, Слов'янську, Горлівці, Ольгинці, Красноармійську, Донецьку. Загальну кількість втрат достеменно встановити неможливо.
Наприкінці 1943 року радянські війська звільнили територію Східної України. Після цього керівництво СРСР розпочало репресії проти ОУН (б). До 1947 року на Донеччині заарештували й засудили майже 400 членів ОУН (б) та їхніх прихильників. Усі ці люди були засуджені до тривалого терміну ув'язнення.
2 
1
Коментарі
2