22 червня 1941 року почалося вторгнення військ Третього Рейху в СРСР. На Східному фронті Другої світової розпочалися активні бойові дії. Німецька артилерія та авіація нанесли масовий удар по радянських військах. За кілька годин під бомбардування потрапили всі міста в західних областях СРСР, Київ, Одеса, Севастополь, Мінськ. Радянська армія не змогла стримати нацистів та почала відступати.
"Дата 22 червня 1941 року – це один із найбільших міфів у історії. Друга світова війна почалась 1 вересня 1939 року з нападу Німеччини на Польщу, - каже історик Олександр Бабич. - До 1941 року Радянський Союз вже вів війну проти Фінляндії, захопив східну частину Польської держави, на якій проживали білоруси та українці. Але радянській пропаганді потрібно було показати, що це були не війни, а "допомога трударям братських народів". Для цього придумали міф про Велику Вітчизняну війну, яка почалась 22 червня о 4 годині".
Як пропаганда змальовувала стосунки Радянського Союзу та Третього Рейху до війни?
У радянській пропаганді нацистів завжди показували, як нацистів. Гітлер після його приходу до влади відразу став негативним персонажем. Після підписаня у 1939 році пакту Молотова-Рібентропа риторика змінилася. Країни стали союзниками. Радянська влада підтримує Третій рейх у всіх військових та політичних акція. В тогочасних газетах можна побачити, як Адольф Гітлер та Йосип Сталін вітають один одного з днем народження. Бажають міцної дружби між народами.
Проблеми починаються восени 1940 року. Фюрер не може перемогти Англію. Перед цим Гітлер та Сталін поділили світ і Велика Британія мала стати частиною Третього Рейху. Кремль хотів забрати вихід на Балкани. Чорне може мало стати внутрішнім озером СРСР. Хотіли вийти на Близький Схід, де нафта. Гітлер тоді сказав, що ви дуже багато хочете. Та міністр зовнішніх справ СРСР Молотов настоював, що чому б і ні. На це Гітлер відповів, що його війська хоча б воюють, а радянські тільки у Фінляндії відмітились. Союзники почали конфлікт. Залишається риторика про дружбу, але обидві сторони почали складати плани наступу. Німеччина формує план "Барбароса" про напад на СРСР. Радянський генштаб складає 12-13 документів з розглядом можливості наступу.
Чи знали в Кремлі про плани нападу?
У сучасному архіві СБУ є багато документів, які свідчать про те, що в СРСР знали про можливість нападу. Прикордонники попереджали про те, що з того боку Західного Бугу збираються війська Вермахту. Польські залізничники сповіщали, що вони перевозять велику кількість танків. На одному з донесень Сталін написав "Пошліть свого інформатора в дупу".
Але в жодному документі немає конкретики. Ніде не вказано, що наступ відбудеться 22 червня о четвертій годині. Директиву про приведення військ у повну бойову готовність надіслали командувачам о другій ночі 22 червня. Чому Сталін не реагував на інформацію про можливий напад Німеччини? Я думаю, що він сподівався почати війну першим. Не хотів підштовхувати Гітлера на початок бойових дій. І Гітлер, і Сталін не розуміли, яку силу має їхній противник. Гітлер був упевнений у якості своїх військ, а Сталін у кількості своїх. СРСР мав у 5 разів перевагу по літаках і танках.
Як почалося захоплення України?
Окупація почалась вздовж всього кордону. Головною була група армій "Центр", яка наступала на Білорусь. На Україну йшла група армій "Південь", яку підтримували угорські та румунські війська. Після захоплення Києва ця група мала йти на Кавказ, щоб захопити нафту. До кінця літа німці мали вийти на лінію Архангельск-Астрахань. Німці зробили б це, якби радянських дивізій не було так багато. Гусениці німецьких танків стомилися перемолувати тіла солдат.
Яким чином у Німеччині пояснювали напад на СРСР?
Німецька пропаганда завжди стверджувала, що найгірше - це євреї та більшовики. Вони вигадали термін "жидобільшовизм". Німецькому народу не важко було продовжувати риторику, що ми йдемо знищувати "світову жидівську навалу" і більшовиків. Пересічні німці знали про ГУЛАГ. Вони думали, що більшовики - це монстри. Коли був договір, німцям пояснювали, що ми не повинні воювати на два фронта. Казали, що це перемир'я на час знищення Великої Британії. 22 червня для німців - просто продовження війни.
Радянських військ було більше. У чому причина їхніх поразок першого періоду війни?
3 липня Сталін прочитав промову, яку потім повторювали газети. Він заявив, що німецька армія, без оголошення війни, віроломно напала. І тому у нас ніби-то зараз є деякі проблеми. Армія була в стадії розгорнення. Вона не була готова ні до наступу, ні до оборони. Половина війська тільки підходила до кордону. У солдат був низький рівень підготовки. Вони не мали мотивації.
Радянська армія була селянською. Багато хто вважав, що німці звільнять від радянської влади, яка принесла колективізацію та Голодомор. Навіть у російському Смоленську Вермахт зустрічали з хлібом та сіллю. Радянські керівники були розгублені. Вони не могли швидко приймати рішення. Очільники органів НКВС та ВКП(б) на місцях не хотіли ризикувати. Землі Західної України та Західної Білорусі досі сприймали, як частину Польщі. Радянські солдати на Волині чи в Галичині не хотіли їх захищати. Всі ці фактори разом призвели до катастрофічних наслідків у перший період радянсько-німецької війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинуло до 10 млн людей: в Україні оголосили День скорботи
Як пояснювали поразки тоді?
Пропаганда твердила, що німецька армія була набагато потужнішою. Ми відступали, бо на нас ніби то напав дуже сильний ворог. У Кремлі розуміли, що війна буде, потрібно було готувати оборону. Радянське озброєння було не гірше, а в деяких випадках і краще, ніж німецьке. Особливо це стосується танків. Нам часто показували німецьких солдат з автоматами, шмайсерами. А наші бідні солдати з гвинтівками. Насправді німецьких автоматів МП-40 було дуже мало. Основною зброєю піхоти була гвинтівка Маузер-98. Німецька армія на початку нападу на СРСР мала 750 тисяч голів коней. Артилерію возили маленькі конячки. Але потрібно було показати німців сильними, щоб пояснити, як вони за 2 тижні пройшли більше, ніж у ході окупації Франції.
Які міфи виникали для підкріплення цих тверджень?
Найвідомішим є Брестська фортеця. Нам завжди казали, що декілька десятків прикордонників засіли у бастіоні і місяць стримували німецьку дивізію. Якщо почати розбирати цю історію, то виходить, що в Брестській фортеці було дві неповні стрілкові дивізії. Вони туди здуру і свої родини запхали — жінок та дітей. У фортецю важко увійти, але і важко вийти. Вона стояла на самому березі річки. Люди не могли б з неї вийти. Тому й відбивалися.
Міфом є історія про 28 панфіловців, які наче б то обороняли підступи до Москви у 1941 році та усі загинули в боях. Потім виявилось, що їх було більше. Багато хто з нагороджених посмертно виявлялись живими.
Як потрібно буде ставитися до 22 червня у майбутньому?
Зараз 22 червня вважається днем скорботи за загиблими. Хай воно так і залишається. Країні потрібно дати час у п'ять років. 20 червня я читав лекцію про початок німецько-радянської війни. Потім ми йшли додому разом із 18-річним сином та літньою подругою. Вона спитала у мого сина, що для нього є 22 червня. Він відповів, що ця дата для нього нічого не означає. Він не чув пісні "22 июля, ровно в четыре часа", не бачив радянських фільмів, де герої спочатку цілуються ввечері, а потім починається війна. Якщо у нас буде одне покоління дітей, які навчаються за загальними підручниками і їм жодного разу не перекрутять ту ідею, що війна почалася 1 вересня 1939 року, то надалі в Україні будуть розуміти історію саме так.
Фотографії перших днів радянсько-німецької війни опублікували в мережі.
На них показано, як зачитувався наказ про напад на СРСР. Як на нього реагували у СРСР. Є знімки біженців і тих, хто залишився на окупованій території.
На оприлюднених кадрах збереглися тогочасні солдати. Зафіксовані обстріли та авіабомбардування. Можна побачити, на що перетворилося людське житло вже у перші дні війни.
2 
1
Коментарі