У Києві вибух пошкодив 900 будинків

Масштабні вибухи боєприпасів сколихнули Київ 6 червня 1918-го. Підірвались артилерійські склади царської армії на Лисій горі, у районі столичного Звіринця. Місто накрила хмара з попелу та уламки будівель. Загинули близько 200 осіб, 1 тисяча - поранені. Ударна хвиля пошкодила 900 будинків.

Хрещатиком бігли поранені люди. Першу допомогу їм надавали юнкери інженерного училища та вцілілі перехожі. Згодом від шоку оговтувалися санітари. Розвозили постраждалих до госпіталів на підводах.

"Було 15 сильних детонацій. Скло вікон бюро, які виходили на Хрещатик, вилетіло. Мене і секретарів ледь не збило з ніг, коли ми, підбігши до вікон, дивилися вниз на вулицю, засіяну битим склом. Тут і там лежали, ймовірно, збиті з ніг ударною хвилею люди. Всі з бюро кинулися донизу, до підвалів, де просиділи близько півгодини. У вухах тріщало від гуркоту. Деякі дами впадали в істерику", - пише Дмитро Донцов, тодішній керівник бюро перекладів на Хрещатику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Затремтіли шибки - в окупованому місті прогримів вибух

Постраждав від вибухів і гетьман Української держави Павло Скоропадський.

"Коли я підійшов до дверей, пролунав другий вибух; двері з тріском відчинилися і вдарили мене в голову. Я вийшов до їдальні та зустрів полковника Аркаса. "У чому справа?" - питаю. - "Не знаю, ваша ясновельможність". У цей час вибухи почали повторюватися зі страшною силою, і все це перейшло в якесь ревіння".

Загиблих ховали 11 червня. На траурній церемонії були присутні гетьман Павло Скоропадський, голова уряду Федір Лизогуб, військові країн Чертвертного союзу.

Слідство вели українські військові та німецьке командування. Офіційна версія – недбале ставлення з боєприпасами. Хоча Скоропадський не виключав і диверсії більшовиків.

×