вівторок, 18 лютого 2020 12:15

Застрелили українського садівника, який володів унікальною колекцією яблунь

Автор: 100v.com.ua
  Лев Симиренко був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників та почесним членом Французького національного помологічного товариства
Лев Симиренко був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників та почесним членом Французького національного помологічного товариства

Підприємець і садівник Лев Симиренко народився 18 лютого 1855-го у селі Мліїв - нині Городищенський район, Черкаської області. Його родина володіла цукровими заводами.

1879-го Лев Симиренко закінчив природничий факультет Новоросійського університету. Тоді ж був засланий у Сибір за участь у русі народників. Там працював садівником. Вивів низькорослі повзучі овочеві дерева, що можуть витримати низькі температури.

ісля повернення до Млієв, створив колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й одним з найбагатших в Європі. Включав 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — персиків, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха.

Вивчав і поліпшував зібрані сорти, акліматизував чужі й вивів нові. Наприклад, сорт яблуні Ренет Симиренка - названий на честь батька. При розсаднику організував школу садівників.

Вчений загинув від кулі бандитів. Але до сьогодні не розкрито мотивів замаху, не названо замовників і виконавців злочину.

Хоча дійшли майже документальні свідчення наймолодшої доньки Лева Симиренка Софії про трагічний вечір 5 січня 1920 року. Вона добре запам'ятала ті події. Цивільна дружина Софія Хорішман опитала всіх присутніх у будинку. Записали пояснення, що чули-бачили перед фатальним пострілом.

Того вечора вчений погасив каганець на кухні і підійшов до вікна, щоб роздивитися, хто у дворі гука-стука й нібито вимагає липового меду до куті на свят-вечір. В цю мить пролунав постріл.

Чоловік отримав поранення у плече. Дружина Софія не розгубилася і зуміла витягти з рани кулю. Її досі зберігають у нащадків Симиренка в Харкові. Викликала лікаря, але врятувати Левка Платоновича не вдалося. Він стік кров'ю і вранці 6 січня помер.

Автор: Ольга Осипенко
  У садівника вистрелили через вікно його дому у Млієві
У садівника вистрелили через вікно його дому у Млієві

Смерть Левка Платоновича швидко знайшла своє пояснення: він загинув від руки бандита. Мовляв, Млієвом тоді сновигали усякі "отамани". Вони займалися розбоєм, грабунком, вбивствами чесних, порядних громадян.

За радянських часів про нього придумали не одну красиву легенду. Мовляв, Левко Платонович став дуже палким прихильником радянської влади. Це ніби то вкрай розізлило місцевих заможних селян, петлюрівців, буржуазію. Левко Симиренко комуністом не був. Це була неправда.

В наш дослідники життя Левка Симиренка в один голос твердять, що його вбили бандити. Але радянські. Бо навіщо було вбивцям вриватися в дім, але не грабувати. А забрати лише скривавлений одяг вченого. Чи не як доказ для тих, хто їх послав убити.

Нещодавно стало відомо про пропозицію Симиренку під час революції очолити наукову кафедру одного з вузів російської столиці. Він відмовив. Але прийняв запрошення до Української академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським.

1919-го у Києві при не з'ясованих обставинах померли молодші брати Левка Симиренка Микола і Олексій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Автор першого пам'ятника Тарасу Шевченку заробляв на життя плетінням кошиків

Цілком ймовірно, що троє стали жертвами червоного терору. Бо й для місцевих мліївських жителів він був лише поміщик, а все його розсадникове господарство – поміщицький маєток. А як розправлялися селяни зі своїми "кровопивцями" - добре відомо. Зрештою, не варто забувати й про відомий український менталітет – завжди заздрити на чиєсь багатство, проклинаючи його.

Є ще одна підстава для вбивства Лева Симиренка - знищення за національною ознакою. Він був свідомим українцем. А такі люди у майбутньому могли становити загрозу комуністичному режиму з його інтернаціоналістсько-русифікаторською політикою.

Важкою була доля і його сина Володимира - видатного вченого-помолога. Гідного продовжувача наукової справи батька. У 1930-х його двічі заарештовували і мучили. Він, професор кількох інститутів, знавець основних європейських мов, власноруч написав своє "зізнання" у шкідництві радянській владі. Цю розправу здійснювали бандити у формі у Курську. Там навіть його могила не збереглась.

Автор: Ольга Осипенко
  У кімнаті, де Левко Симиренко був смертельно поранений, влаштували експозицію музею родини Симиренків
У кімнаті, де Левко Симиренко був смертельно поранений, влаштували експозицію музею родини Симиренків
27 січня 2020-го виповнюється 230 років з дня народження зачинателя української байки і ректора Харківського університету Петра Гулака-Артемовського.

Він походив із нинішнього райцентру Городище на Черкащині. 49 років прожив у Харкові, де помер та похований.

Та є докази, що він приїжджав до рідного містечка. У автографах Петра Гулака-Артемовського зі псалмами "Живий з допомогою Всевишнього, в крові Бога Небесного відтвориться" та "Візьми мене, Господи, від чоловіка лукавого, від чоловіка неправедного захисти мене" зазначено, що "Обох цих псалмів не було зі мною в незабутньому Городищі".

Зараз ви читаєте новину «Застрелили українського садівника, який володів унікальною колекцією яблунь». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути