Днями познайомився з науковою розвідкою російського історика Івана Прижова. Видана вкінці ХІХ ст. книга називається "Історія шинків в Росії у зв'язку із історією російського народу". Цей історик багато часу присвятив вивченню виникнення та поширення шинків через призму історії Російської імперії та України.
У книзі є один цікавий епізод. Правда, незрозуміло, як радянська цензура не помітила в ній інформації, що суперечила офіційному трактуванню виникнення Росії.
Очевидно, цензори вважали, у книзі матеріали лише про історію шинків на території Росії. Тому й не вчитувались у зміст.
Історик описує, хто та чому заснував місто Володимир. Пише, що князі Київської Русі шукають простору своєї діяльності в дрімучих лісах північного сходу. За князями рухається народ, несе з собою київський епос, створює собі новий Київ – Володимир, будує в нім київські церкви, київські Золоті ворота, прикрашає нові місця дорогими іменами київських урочищ, як, наприклад, Печерський монастир, річка Либідь. І коли Київ та Новгород вже нараховували по кілька століть у своєму розвитку, то Москви ще й близько не було.
Прижов пише, що "на місці Москви жила чудь, але пізніше поселилося тут російське плем'я, котре зміцніло серед жорстоких знегод і стало потім центром всього російського світу. Виникнення Москви, що отримала своє ім'я від фінської назви Моск-ва, тобто каламутна річка, по наївному зауваженню літописця, здійснилося так: "Дiавол вложі в сєрдце князєм татарскім, сводіша братью, ркуще вєлікому князю Юрью Даніловічу, ожє ти дасі виход больші князя Міхаіла твєрского, а ми тєбє княжєнiє вєлікоє дадім". Побратавшися з татарами в тіні цього "антинаціонального розвитку" (Буслаєв), Москва починає збирати біля себе області новгородську, псковську, тверську, рязанську, пермську, київську".
Далі історик пише, що 1320 року литовський князь Гедимін звільнив Київ від татар і приєднав до Великого князівства Литовського Київську Русь, котра відома із ХІІ століття під назвою Україна, а пізніше Малоросія.
Коментарі
409