Ексклюзиви
середа, 10 травня 2006 18:51

33 роки в общазі

Автор: фото: Євген КОЛЕСНИК
  Тамара Аленькіна показує гаманець, у якому окрім грошей лежить записка — у випадку її смерті повідомити гомельську племінницю
Тамара Аленькіна показує гаманець, у якому окрім грошей лежить записка — у випадку її смерті повідомити гомельську племінницю

33 роки. Стільки живе в гуртожитку на Мартиросяна, 14, Тамара Олексіївна Аленькіна, 68 років. Жінка провела свої найкращі роки у типовій київській общазі на Солом"янці. А тепер вона панічно боїться зустріти в гуртожитку N2 ВАТ "Південзахідтрансбуд" власну старість.

Тамара Аленькіна 39 років працювала санепідемологом на залізниці. Народилася в місті Сердобськ (Пензенська область, Росія), там виросла, одружилася. Дітей з чоловіком так і не завели. Розповідає, що врешті-решт не витримала і "втекла від чоловіка-тирана". Вирішила ненадовго поїхати до знайомої в Київ. Пожила півроку в неї на Борщагівці і дуже полюбила за цей час Київ. Вирішила залишитися.

Спершу працювала в будівельному тресті при київській залізниці. Якийсь час жила прямо в приміщенні контори санепідемстанції, на Старовокзальній. Тому була неймовірно рада, коли в 1973 році отримала ліжко-місце в кімнаті гуртожитку на Мартиросяна. Шість квадратних метрів.

З особистим життям не склалося. Красуня Тамара була жінкою з характером.

— Може, треба було тоді поступитися власними принципами і влаштовувати своє заміжжя? — несміливо запитує в мене Тамара Олексіївна.

Тамара не поспішала вдруге виходити заміж. Умови роботи були шкідливими, вона постійно працювала з отрутохімікатами. Тому щороку отримувала путівку і відпочивала в Криму. Займалася спортом, 35 разів стрибала з парашутом. Старші сестри, які живуть у рідному Сердобську дотепер, завжди заздрили Тамариному стилю життя. Тому, каже вона, ніколи навіть не покликали її до себе в гості.

У 1978 році жінка стала в київську чергу на квартиру. Показує старі документи, де вона — 68-ма претендентка на квартиру. А в останньому офіційному листі від київської влади, який датований 24 травня 2005 року, написано: Тамара Олексіївна стоїть у черзі на квартиру під N12.

Доводиться митись в умивальнику зі шланга

— Після чорнобильського 1986-го року отримати без блату житло в Києві у загальній черзі стало неможливо, — каже з гіркотою і пояснює: — Чого я прошу? Єдиного — аби держава зжалилася над моїм віком і самотністю і дала дожити віку в достойних умовах, — починає тихо плакати маленька тендітна сива жінка.

Щомісяця вона справно платить 44 гривні за 13-метрову кімнатку. І пише, розсилає листи в різні державні інстанції, просить, аби ті покращили умови життя. З вулиці гуртожиток на Мартиросяна виглядає більш-менш пристойно. Але кімнати не ремонтувалися вже років 15. Недавно в кімнаті Тамари Аленькіної впала стіна — прямо в коридор. Жінка довго переписувалася з ЖЕКом, врешті стіну замурували, ще й двері поставили подвійні.

Тамара Аленькіна признається, що її життя в гуртожитку схоже на каторгу. На третьому поверсі, де вона мешкає, живуть 16 сімей. Вісім дітей, із них одне — немовля.

— Стіни без звукоізоляції. За ці довгі роки я стала геть нервовою. Кожен робить у кімнаті, що захоче. Молодші голосно слухають музику, сімейні лаються, а діти тарабанять роликами по паркету в коридорі.

Раніше Тамара Олексіївна милась у підвалі, в душових кабінках. Але стара каналізація не витримала, і тепер з душу замість гарячої води ллється бруд. Нечистоти засохли на кахельній стіні у спільній душовій, нестерпно смердять.

— Тому мені, вже немолодій жінці, доводиться митись в умивальнику зі шланга.

Під кінець зустрічі Тамара Олексіївна показує вміст холодильника. Пачка масла, миска сиру, яблука, зварена манна каша. Їсть м"яке, бо ще не поставила зубних протезів. Дуже любить оселедці, але купує їх нечасто: 350 гривень пенсії на все не вистачить. Жінка довірливо відкриває гаманець і виймає записку, яка лежить там декілька років. "У випадку моєї смерті повідомте племінницю в Гомелі Ларису Борисівну Пузирьову". І гомельська адреса.

Скільки киян мешкає в гуртожитках — невідомо

У столиці, разом зі студентськими, близько 500 гуртожитків. Скільки саме в них мешкають людей — невідомо. Їх не рахували навіть у відділі ведення реєстру та координації роботи з гуртожитками, що є при управлінні житлового забезпечення КМДА.
— Порахуйте самі: у середньому в гуртожитку — 100 кімнат, — порадила "ГПУ" працівниця відділу Алла Панасюк.
Скільки людей зазвичай проживає в одній кімнаті, в управлінні теж не знають.
На квартирній черзі у Києві перебуває 140 тис. сімей. Торік у місті збудували 1 млн 200 тис. кв. м житла. Черговикам дали трохи більше 100 тис. кв. м. Цього року обіцяють удвічі більше.

Ольга КРАВЧЕНКО

Зараз ви читаєте новину «33 роки в общазі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 7644
Голосування Якби вибори мера Києва відбувалися найближчим часом, за кого б віддали свій голос?
  • Віталій Кличко
  • Борислав Береза
  • Микола Томенко
  • Марина Порошенко
  • Роман Грищук
  • Олексій Кучеренко
  • Андрій Іллєнко
  • Сергій Притула
  • Юрій Левченко
  • Свій варіант
Переглянути