Потяг із депортованими кримськими татарами робив зупинки, щоб можна було викинути із вагонів тіла померлих людей.
Про життя в депортації Gazeta.ua розповів 60-річний Ільмі Умеров, заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу.
"18 травня 1944 року весь кримськотатарський народ депортували в республіки Середньої Азії колишнього СРСР. 80 відсотків осіли в Узбекистані. Дорогою з Криму поїзд іноді здійснював зупинки. Люди вибігали в пошуках води, і щоб прибрати з вагонів трупи.
У перші півтора року - 46 відсотків усіх депортованих. Впливало все: комендантський режим, незвичні кліматичні умови, гинули від кишкових захворювань. Медичну допомогу не надавали. Люди похилого віку розповідають, що в деяких місцях навмисне знищували усіх пацієнтів-кримських татар. Через день-два після того, як людина зверталася за допомогою, її виносили вперед ногами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли мені зачитували вирок, секретарка суду плакала" - Ільмі Умеров
У місцях поселення кримських татар поголовно були організовані комендатури зі спецнадзору, які діяли до 1956-го. Забороняли виходити за межі населеного пункту. Це каралося 25 роками каторжних робіт. Нам не видавали паспорти і не брали в армію, неможливо було вступити до вищих навчальних закладів.
Перший час ні про яку роботу для кримських татар не йшлося. Місцеві жителі підгодовували їх коржиками і юшкою. Потім кримських татар почали брати на польові роботи. Люди, які в Криму займали керівні посади, збирали бавовну нарівні зі всіма", - говорить Ільмі-ага.
Нещодавно Кримський блог опублікував рідкісні фотографії 1943 року побуту і життя кримських татар в Криму, зроблені за рік до початку сталінських репресій.
Коментарі
1