Міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні став першим з учасників дводенного саміту Євросоюзу в Брюсселі, хто назвав потенційних кандидатів на пост першого "президента ЄС".
"Фраттіні згадав Тоні Блера (екс-прем"єр Великої Британії), Жана-Клода Юнкера (глава уряду Люксембургу) і Пааво Ліппонена (колишній прем"єр-міністр Фінляндії) в якості потенційних кандидатів", - йдеться в повідомленні.
Відзначимо, що ЗМІ раніше відзначали, що Блер втрачає шанси на президентство в ЄС, оскільки його кандидатура з низки причин в багатьох країнах викликає незадоволеність.
При цьому Фраттіні підкреслив, що майбутній "президент ЄС", а саме президент Європейської Ради (повноважного форуму голів держав і урядів країн ЄС), повинен бути дійсним європейським лідером, володіти здібностями до координування і добре розбиратися в механізмах функціонування ЄС.
У списку номінантів в "президенти ЄС" політологи називають також колишніх прем"єр-міністрів Бельгії та Іспанії Гі Верхофстадта та Феліпе Гонсалеса, а також екс-президента Ірландії Мері Робінсон.
Юнкер вже заявив, що не має наміру відмовлятися, якщо йому запропонують очолити Європейську Раду, давши зрозуміти, що особисто він не підтримає кандидатуру Блера. Думка про те, що ЄС повинен представляти політик з країни, що входить в зону євро та Шенген, а також що прийняла Хартію фундаментальних прав ЄС, розділяють й в інших європейських столицях.
Згідно з повідомленням європейських ЗМІ, кандидатуру Блера підтримують прем"єр-міністри Великої Британії та Італії Гордон Браун та Сильвіо Берлусконі.
Лідери 27 країн Євросоюзу, які зібрались напередодні на саміт в Брюсселі, не обговорювали кандидатури на посаду першого "президента ЄС". Як повідомив прем"єр-міністр головуючою в ЄС Швеції Фредерік Рейнфельдт, для цього необхідно, щоб президент Чехії підписав Лісабонський договір, яким передбачена реформа інститутів ЄС і, зокрема, введення посади президента Європейської Ради.
Чехія - остання країна Євросоюзу, що не завершила процес ратифікації Лісабонського договору через побоювання проблем з так званими судетськими німцями, депортованими з Чехословаччини після Другої світової війни.
"Але тепер дорога до цього відкрита", - сказав шведський прем"єр, маючи на увазі досягнуту лідерами ЄС згоду прийняти застереження президента Чехії Вацлава Клауса, що гарантують незмінність "Декрету президента Бенеша", згідно з яким німці і були позбавлені майна, і насильницьки депортовані, повідомляє NEWSru.com.
2 
1
Коментарі
1