Французькі дослідники з Національного інституту превентивної археології під час розкопок на півночі Отена виявили античний квартал. У ньому колись жили ремісники й заможні городяни.
Перші будівлі тут з'явилися у I столітті, коли імператор Октавіан Август (27 р. до н.е. - 14 р. н.е.) заклав Отен, що отримав тоді на честь нього назву Августодун. Місто стало даром Риму своїм союзникам і перетворилося на столицю едуїв. Раніше головним містом цього народу було галльське місто-фортеця Бибракте на пагорбі Бевре, недалеко від сучасного Отена. Незабаром Августодун став одним з найважливіших поселень на півночі Галії. Він здобув популярність завдяки ремісничим виробами, високій культури і статусу столиці.
Розкопки, які очолює археолог Стефан Алікс, дозволили вченим дізнатися, як розвивався квартал, в якому жили і працювали місцеві жителі.
У I-III століттях у Галлії виготовлялися і всюди продавалися маленькі глиняні фігурки. Статуетки з білої глини відлилися в спеціальних формах, що складаються з двох половинок. Після заливки глини щілини між частинами замазувалися, і форми відправлялися в піч. Після випалу статуетки іноді розписували. У Римській Галлії виробництвом таких фігурок займалися багато майстерні. Їх товар призначався для простого люду, який не міг собі дозволити бронзові статуї.
У 1920 році Каміль Жюлльян перерахувала у своїй "Історії Галлії" імена майстрів, які відомі історикам, так як їхні вироби дійшли до нас: "Аллуса з Бордо, відомий фігурками Матерів; арморіканець Рекстуген, що прославився своїми Венерами; Сакріллос Арвернський з Тулон-сюр- Альє, постачальник голубів; а особливо едуєць Пістіллі, який став майстром у цьому ремеслі і заполонив Галію статуетками Матерів, немовлят у яслах, римських ліжок, собак - хоронителів вогнища ". Щоправда, історики не були впевнені, що на рубежі II-III століть знаменитий Пістіллі жив і працював у Отені. Тим більше, що його статуетки продавалися по всій Галлії. Їх везли у бік Атлантики (в Бурж, Пуатьє, Нант), а також на схід і північний захід по Агріппієвій дорозі на територію північної Німеччини - в римські провінції Рецію і Норік (у Майнц і Баварію, до Боденського озера і в австрійський Тіроль) .
І ось тепер під час розкопок античного кварталу в Отені археологи знайшли майстерню, в якій дійсно працював Пістіллі. У майстерні збереглася піч для випалу, форми, статуетки і невдалі вироби, на яких написано його ім'я. Пістіллі відрізнявся від інших ремісників особливо майстерним виконанням статуеток. Майстер виготовляв глиняних богинь-покровительок, Венер, тварин і багато чого іншого. Він також робив фігурки, що розповідають про інтимне життя римлян. Наприклад, в 1850 році в Бордо знайшли його роботу, що одержала назву "Коханці з Бордо". Пістіллі зобразив чоловіка й жінку, які лежать у ліжку і пестять один одного, а в ногах у них спить собака.
Під час останніх тижнів охоронних робіт, які були присвячені переважно вивченню руїн періоду правління Октавіана Августа (початок I ст.), археологи несподівано зробили нову знахідку - безліч монет. Вони лежали в ямі, покритій зверху черепицею. Загальна вага скарбу становила близько 38 кг, хоча кожна з монет важить лише близько 0,4 г. Всього в ямі було понад 100 тисяч римських бронзових монет кінця III століття.
Дослідники визначили, що всі монети були недержавного карбування. У той час Римська імперія відчувала постійні кризи: між претендентами на трон точилися війни, люди вмирали від безлічі хвороб, на кордонах не припинялася боротьба з варварами, фінансове становище підривали економічні кризи. Держава більше не могла забезпечувати стабільність і контролювати монетну систему. Тому місцева влада почала карбувати свої бронзові монети, які мали малу цінність. Хоча нові гроші виготовляли приватні особи, Риму доводилося з ними миритися. Нові монети намагалися зробити схожими на офіційне карбування, але це вдавалося досить погано, а зображення на них часто не ідентифікувалось. Монети, знайдені в Отені, належать до типової для III століття карбування Тетрика, імператора Галльської імперії (270-274 роки).
Археологи прийшли до висновку, що ці монети - не захований кимось скарб. До того моменту, коли їх поклали в яму, вони вже не мали ніякої цінності і призначалися для переплавлення. На користь цієї теорії свідчить той факт, що яма розташовувалась на території однієї з металургійних майстерень, виявлених в античному кварталі. Ймовірно, монети з Отена опинилися в цій ямі завдяки реформам Діоклетіана під час тетрарха (кінець III - початок IV століть). Судячи з усього, недалеко від цього складу монет розташовувався ще один: археологи зібрали близько 2000 монет в одній зі стін майстерні. У IV або V столітті кам'яну будівлю знесли, і другий "клад" частково загинув.
Завдяки знахідці дослыдники сподіваються краще зрозуміти процес появи монет недержавного карбування, а також феномен знецінення та подальшої переплавки тимчасових грошових одиниць під час існування Римської імперії.
Крім цього, на всій площі розкопу вдалося знайти ще 300 римських монет, переважно бронзових, які допомогли датувати будівлі античного кварталу.
3 
1
Коментарі