Зброя диявола: якими бомбами і ракетами Росія нищила Україну 2022-го

15

Від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну Російська Федерація застосовували важку зброю, щоб отримати тактичну перевагу та придушити усі спроби захисту ЗСУ.

На щастя, план загарбників провалився: титанічними зусиллями українські Об'єднані сили оборони змогли витримати перші атаки та ефективно протистояти противнику.

Про смертоносну зброю, якою нас намагалася протягом 10 місяців знищити країна-агресор, розповідає Gazeta.ua.

ФАБ

ФАБ – це фугасні авіабомби, елементом ураження яких є дія фугасу. Вони мають найпотужнішу й універсальну дію серед авіабомб основного призначення.

Маса вибухової речовини у бомбі становить приблизно 50%, також така зброя має порівняно міцний корпус для проникнення в ґрунт або пробивання перешкод типу міжповерхових перекриттів будівель і споруд.

ФАБ маркують залежно від маси вибухівки: ФАБ-100, ФАБ-250, ФАБ-500 тощо.

Фото: Facebook Міноборони Російської Федерації

Основне ураження відбувається через надлишковий тиск газоподібних продуктів вибуху. Утворюються руйнівні ударні хвилі в повітрі та ґрунті, сейсмічні хвилі. При дробленні корпусу бомби утворюються осколки, які розлітаються навкруги, руйнуючи будівлі та вражаючи живу силу.

2022 року Росія при вторгненні на територію України в атаках на мирні міста застосувала такі бомби. Зокрема, 26 лютого в Дашівській ОТГ (сільська громада в Гайсинському районі на Вінниччині) виявили дві російські авіабомби ФАБ-100. 2 березня ФАБ-500 використали для атаки на Харків. Для бомбардування Чернігова на початку березня застосовувалися запальні авіабомби ФАБ-500.

 

16 березня окупанти скинули дві ФАБ-500 на драмтеатр у Маріуполі, який мирні мешканці використовували як бомбосховище. За різними даними, на момент вибуху в будівлі та поруч із нею перебували від 500 до 800 людей. Загинули щонайменше 300 осіб. РФ спочатку намагалася звинуватити у вибуху українців – бійців підрозділу "Азов". Згодом провину Росії вдалося беззаперечно довести.

Бомби ФАБ-250 та ФАБ-500 росіяни скидали також на Київщину та Чернігівщину.

На початку квітня стало відомо, що Росія зняла з консервації надпотужні авіабомби ФАБ-3000 для обстрілу території заводу "Азовсталь". Про застосування ФАБ-3000 повідомив, зокрема, військовий експерт Віктор Кевлюк 8 квітня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жахає окупантів до смерті: топ української зброї, якою ЗСУ нищать росіян

 

ФАБ-3000 була розроблена для бомбардувальників Ту-4, Ту-16 або Ту-22, взята на озброєння ВПС СРСР 1946 року. Оновлену модифікацію випустили за вісім років. Останнє використання бомб ФAБ-3000 було зафіксовано під час радянської десятирічної війни у Афганістані.

ТЕРМОБАРИЧНІ БОЄПРИПАСИ

Ще однією модифікацією авіабомб є ОДАБ – об'ємно-детонувальні авіаційні бомби. В них використовують термобаричні боєприпаси (ТББ), які ще помилково називають "вакуумними бомбами".

Вони значно руйнівніші, ніж звичайні вибухові речовини аналогічного розміру. Мають жахливий ефект на будь-кого, хто потрапляє в радіус їхньої дії. Зброя може руйнувати укріплені будівлі, обладнання та вбивати чи поранити людей.

Термобаричні боєприпаси використовують ефект об'ємного вибуху пилогазових або аерозольних хмар, в яких розвивається висока температура і величезний тиск. ТББ відносять до різновиду запалювальної зброї масового ураження, хоча міжнародні договори не забороняють їх напряму.

 

Принцип дії заснований на детонації хмари горючого аерозолю. Відбувається у два етапи.

Спочатку детонує невеликий заряд звичайної вибухової речовини, що ініціює рівномірне розподілення хмари горючої речовини. Із затримкою в кількадесят мілісекунд другий заряд - іскровий - підриває хмару аерозолю. Детонація відбувається зі швидкістю 1500-3000 м/с. Основні руйнування спричиняє надзвукова повітряна ударна хвиля та висока температура (до 1000 °C), яка залежить від калорійності пального.

Для ТББ використовують спеціальне пальне, яке відповідає певним критеріям. Так, мінімальна в'язкість забезпечує швидке і рівномірне розпишення, висока питома теплота згорання аерозолю дає пекуче полум'я, яке випалює все, що знаходиться поруч і може горіти, а великий об'єм газоподібних продуктів вибуху (фугасність) забезпечує максимальну площу.

Для ТББ використовують таке пальне: окис етилену, перекис ацетилену, диборан (або борогідриди), диметилгідразин, пропан, пропілнітрат, ізопропілнітрат, рідкий гептан, бензин - або їх суміші в різних пропорціях.

Ударна хвиля від вибуху ТББ спричиняє сильну контузію, розрив барабанних перетинок, кровотечу з носа, баротравму легень різного ступеня, переломи кісток. Висока температура залишає важкі опіки, нерідко - не лише зовнішні, але й дихальних шляхів, аж до повного випалювання легень - якщо в повент розвилення та запалювання аерозольної суміші людина її вдихає.

Але ТББ має також і слабкі сторони. Так, для об'ємного вибуху обов'язково потрібна велика кількість кисню, тому найкраще проявляють себе ці боєприпаси на відкритій території, а на заваді може стати погода: сильний вітер, туман або опади не дадуть сформувати об'ємну хмару та значно знизять ефект ураження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Такої турботи я не зустрічав у цивільному житті" – хто з зірок і політиків одягнув військову форму

Термобаричні боєприпаси за силою ураження порівнюють з ядерними. Та є певні важливі відмінності: вибух ТББ не спричиняє іонізуючого випромінювання і радіаційного забруднення місцевості. Окрім того, термобаричні боєприпаси набагато простіші і дешевші у виробництві і зберіганні, ніж ядерні.

 

Російська Федерація застосовувала термобаричні боєприпаси з перших днів війни. Так, 28 лютого ТББ скинули з літаків на нафтобазу в місті Охтирка на Сумщині, 1 березня застосували при обстрілі Харкова, таку ж зброю використали для атаки на цивільну інфраструктуру на Черніговщині.

Термобаричні боєпипаси також використовуються у реактивних системах залпового вогню ТОС-1 "Буратино" та ТОС-1А "Солнцепьок".

Про те, як діє ця зброя, говорить її назва - абревіатура ТОС розшифровується як "тяжелая огнеметная система" (важка вогнеметна система з рос. - Gazeta.ua). Це вогнеметна система залпового вогню калібром 220 мм використовує термобаричні та запалювальні боєприпаси - ракети класу "земля-земля".

 

ТОС-1 "Буратіно" розроблена 1971-1979 роках. Пускова установка масою 46 т змонтована на базі танка Т-72, має пакет з 30 направляючих для некерованих реактивних снарядів на поворотній платформі. Всі дії з наведення установки на ціль, задання кута піднесення пускової установки екіпаж здійснює, не виходячи з машини, за допомогою прицілу і зовнішніх систем. До складу вогнеметної системи входить також зарядна машина на шассі КрАЗ-255Б.

ТОС-1А "Солнцепьок" розроблена у 2001 році. На відміну від базової модифікації, кількість напрямних на бойовій машині зменшили з 30 до 24. Транспортно-зарядна машина виконана на базі основного танка Т-72.

Варто зауважити, що навіть після неодноразового застосування ТОС-1 у кількох війнах, систему досі офіційно не прийняли на озброєння артилерійських частин. "Буратіно" та "Солнцепьок" числяться в штатах допоміжних підрозділів військ РХБЗ.

У березні 2022 стало відомо, що Росія планує застосувати системи термобаричної зброї під час вторгнення в Україну. За повідомленням російських пропадандистських ЗМІ, 4 березня ТОС-1 війська РФ застосували на Чернігівщині, наприкінці березня у ЗМІ з'явилася інформація, що війська РФ застосували вогнеметні реактивні системи на Харківщині. Зокрема, в боях за Малу Рогань.

 

ФОСФОРНІ БОМБИ

Також російські окупанти застосовують заборонені запалювальні боєприпаси, в яких сумішшю для горіння виступає напалм чи фосфор. Запалювальні боєприпаси можуть бути у вигляді авіабомб та артилерійських снарядів, але незалежно від носія їх дія та призначення подібні.

Запалювальні снаряди призначені для ураження живої сили та техніки противника шляхом створення сильної пожежі, а також безпосереднім влучанням.

До сучасних запалювальних речовин відносять: запалювальні суміші на основі нафтопродуктів, металізовані запалювальні суміші, терміт і термітні суміші, звичайний білий і пластифікований фосфор, електрон, лужні метали, а також суміш, яка самозаймається в повітрі.

Запалювальний снаряд дистанційної дії складається з корпусу, пригвинтової головки, запалювальних елементів (металевих оболонок, заповнених запалювальними речовинами), діафрагми, вибивного заряду і дистанційного підривника (трубки). У польоті форс вогню від детонатора через певний проміжок часу запалює елементи і вибивний заряд.

Порохові гази вибивного заряду зривають головку і з великою швидкістю викидають запальні елементи. Температура горіння запалювальної суміші може сягати 3000 °С.

На вигляд горіння запалювального снаряду схоже на феєрверк: після розриву боєприпасу в повітрі з нього вилітає безліч дрібних яскравих частинок, які повільно падають на землю. Фантастично красиве і водночас смертоносне видовище.

 

Запальна суміш може поширюватися значною територією, до кількох сотень метрів. Палаючий фосфор спричиняє тяжкі й болісні каліцтва людям, що опинилися в зоні ураження. Вдихання парів випалює легені, фосфор при потраплянні на одяг та шкіру продовжує горіння.

Саме тому додаткові протоколи 1977 року до Женевської конвенції забороняють застосування таких боєприпасів. Та Росія не зважає на них і застосовує заборонену зброю у війні проти України. Так, фосфорні снаряди окупанти застосували 13 березня у Попасній, 22 березня ними обстріляли околиці Києва, 25-27 березня росіяни застосували заборонену зброю в боях за Малу Рогань на Харківщині. Упродовж 10 місяців війни агресори неодноразово використовували запалювальні боєприпаси. Минулого тижня, 23 грудня, обстріляли білим фосфором житлові квартали Херсона.

КАСЕТНІ БОЄПРИПАСИ

Ще одна заборонена у світі зброя, яку використовують росіяни – касетні боєприпаси.

Касетні конструкції здобули поширення у всіх видах засобів ураження: авіабомби, артилерійські снаряди, реактивні снаряди РСЗВ та головні блоки тактичних ракет.

Касетні бойові частини боєприпасів складаються із сотень вибухонебезпечних малих бойових елементів. Після запуску касетна бомба або ракета гальмується в заданій точці та розкидає мініснаряди великою площею – завбільшки одного або двох футбольних полів. Це дає змогу одній бомбі-носію знищити безліч цілей замість однієї.

Касетні боєприпаси, залежно від вражаючих елементів, розрізняють за типом дії. Запалювальні містять фосфор ми напалм, спричиняють підпали; протипіхотні - смертоносні вражаючі елементи, які розлітаються навкруги та наносять важкі поранення; протитанкові містять бронебійні кумулятивні заряди, а мінувальні розсіюються на території та перетворюються на міни, що вибухають при взаємодії з ціллю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Біженець Тищенко, ганьба Мінкульту і Ломаченко з попами РПЦ: у які зашквари цьогоріч вляпалися політики і зірки

Касетні боєприпаси мають широке застосування під час повномасштабного російського вторгнення з лютого 2022 року.

 

Вже 24 лютого російські військові випустили з комплексу "Точка-У" балістичну ракета з бойовою частиною, в якій міститься 50 осколково-фугасних бойових елементів. Це сталося в місті Вугледар на Донеччині. Розкидані поблизу місцевої лікарні бойові елементи вбили чотири та поранили десять цивільних осіб. Наступного дня в Охтирці окупанти спрямували касетні боєприпаси з "Урагану" на дитячий садок "Сонечко". Серед жертв є діти.

КРИЛАТІ РАКЕТИ

Для руйнування цивільно інфраструктури України та вбивства мирних мешканців окупанти активно застосовують крилаті ракети різного базування. Стріляють з повітря та з моря.

Пуски крилатих ракет Х-22, Х-55 та Х-101 проводять над територією РФ з важких бомбардувальників Ту-22М3, Ту-95 та Ту-160.

Х-22 - радянська надзвукова крилата ракета повітряного базування великої дальності. Прийнята на озброєння в СРСР у 1967 році.

Призначалася для ураження радіолокаційно-контрастних точкових і групових цілей на морі за допомогою спеціальної (ядерної) або фугасно-кумулятивної бойової частини. Ця зброя технічно застаріла та дуже неточна. Дальність стрільби складає 300-450 км.

Під час російсько-української війни в 2022 році стала знаряддям численних злочинів, скоєних російськими загарбниками, зокрема: ракетний удар по торговельному центру Riviera на Одещині, по торговельному центру "Амстор" у Кременчуці, по житловому будинку в Сергіївці та інших.

 

Стратегічна авіаційна крилата ракета Х-55 розроблена наприкінці 1970-х років. Здійснює політ на дозвукових швидкостях на гранично малих висотах з огинанням рельєфу місцевості. Призначена для застосування проти стратегічно важливих стаціонарних наземних цілей із заздалегідь відомими координатами. В різних модифікаціях дальність польоту складає від 2 до 3,5 тис. км. Таким ракетами обстрілювали Київщину та Одещину, Львів та інші українські міста.

Найновішою є розроблена на початку 2000-х років стратегічна крилата ракета з використанням технологій зниження радіолокаційної помітності Х-101.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ядерний заряд, ракети Х-22 та літаки Blackjack: які секрети приховує зброя, якою РФ атакує Україну

Ракета виконана на новій технологічній основі. Використовує комбіновану систему наведення: інерційна система з оптико-електронною корекцією; на кінцевій ділянці використовується головка самонаведення. Може отримувати комплексну інформацію і за маршрутом, і за координатами цілі. На відміну від ракет попереднього покоління є принципова можливість зміни цілі, коли ракета вже летить.

РФ протягом 10 місяців війни в Україні неодноразово застосовувала Х-101. Росіяни поцілили по Києву та Дніпру, Вінниці, Кременчуку, Одеській, Черкаській та Львівській областях.

З підводних човнів акваторії Каспійського, Чорного та Азовського морів Росія випускає по Україні ракети "Калібр". Розроблену для ураження морських рухомих та статичних цілей зброю запускають на суходол.

 

Та ЗСУ навчилися ефективно збивати крилаті ракети - переважну більшість з них нейтралізують сили протиповітряної оборони. Зокрема, 29 грудня, під час 10-ї масованої ракетної атаки Росія випустила по території України 69 крилатих ракет Х-55, Х-101 та "Калібр", з яких 54 збили сили ППО.

КИНДЖАЛИ

Найбільш непередбачуваною російською зброєю для нас наразі є гіперзвукові ракети Х-47 "Кинджал". Роль літака-носія для них виконує надзвуковий винищувач-перехоплювач дальнього радіуса дії МіГ-31 та літак стратегічної авіації Ту-22М3.

Ракета після скидання в заданій точці летить з гіперзвуковою швидкістю, перевищуючи швидкість звуку в 10 разів, здійснюючи при цьому маневрування на всіх ділянках траєкторії польоту, що дозволяє їй гарантовано долати всі наявні системи протиповітряної і протиракетної оборони.

Заявлена максимальна швидкість ракети до 14688 км/год. Висота польоту в момент досягнення гіперзвукової швидкості нібито становить 20 км, а маса бойової частини - 500 кг.

 

Командування ПС ЗСУ повідомило, що тактико-технічні характеристики цієї ракети не дозволяють наявним в Збройних Силах України засобам протиповітряної оборони ефективно виявляти та знищувати її.

18 березня МО РФ розповсюдили інформацію про ураження ракетою "Кинджал" військових складів на Івано-Францівщині біля міста Делятин. ЗСУ підтвердили влучання.

9 травня Росія запустила з літаків Ту-22М3 три ракети "Кинджал" по цивільних об'єктах в Одеській області. Внаслідок обстрілу отримали поранення дві особи, п'ять будівель були зруйновані. 7 серпня за допомогою ракет комплексу "Кинджал" обстріляли об'єкти у Вінницькій області.

На початку тижня начальник ГРУ Кирило Буданов заявив, що в Росії було максимум 47 ракет комплексу "Кинжал". З яких, за даними Пентагона, щонайменше 10 вже були випущені по території України.

×