Українська почала домінувати на радіо і телебаченні. Це доводить дослідження, проведене рухом "Простір свободи". Активісти спостерігають за мовним середовищем протягом 11 років.
— Найбільш приємною несподіванкою стало збільшення частки програм українською мовою в ефірах провідних телеканалів — з 39% до 64%, — розповідає співкоординатор проекту Сергій Стуканов, 34 роки. — Кількість російськомовних передач знизилася з 32% до 7%. Решта ведуться двома мовами. Українська звучить у такій кількості вперше за всю історію телебачення. Це результат підготовчого періоду перед початком дії мовних квот на телебаченні. Вони набули чинності 13 жовтня 2018-го. Тепер загальнонаціональні та регіональні канали зобов'язані забезпечувати у своєму ефірі 75% україномовного контенту.
У яких сферах життя іще маємо досягнення українізації?
— Цього року бачимо істотне зростання кількості учнів, які пішли до україномовних класів. Зараз їх більше 90%, серед першокласників — ще на 5% більше. Найсуттєвіше прогрес помітний у східних та південних областях. Якщо на Донеччині торік українською навчалися 76%, то зараз — 99%, у Запорізькій області ця кількість зросла з 78% до 88%, у Луганській — з 74% до 89%, Одеській — з 71% до 87%, Харківській — з 72% до 80%, Херсонській — з 89% до 98%. На Донеччині та Херсонщині показник по школах більший, ніж у Києві.
Більше української стало на радіо — понад половина пісень та 84% передач. На це вплинули квоти, які тут почали діяти раніше, ніж на телебаченні. По кінотеатрах майже всі фільми озвучуються українською. Помітно зросла кількість картин українського виробництва. Торік таких фільмів у прокаті було 22, за десять місяців цього — 53.
Зросла кількість українських книжок. Нова дозвільна процедура ввезення літератури з країни-агресора значно знизила обсяги імпорту російськомовної продукції. Це стосується книжок, в яких є ознаки підриву суверенітету України.
У яких галузях мовна ситуація потребує найбільшої уваги?
— Дуже русифіковані інтернет-середовище, газети і журнали, сфера послуг. З-поміж сотні найпопулярніших серед українців сайтів, україномовних — лише десята частина. У двомовних сайтах російська версія — основна, а українська — вторинна і в багатьох випадках якісно та функціонально неповноцінна. Частка україномовних газет знизилася у порівнянні з минулим роком на 10 відсотків, до 34% — від сумарного тиражу. Журналів державною маємо ще менше.
У сфері послуг ситуація покращується поступово — по кілька відсотків на рік. 2011-го лише 35% закладів мали україномовні меню. Зараз їх удвічі більше. Лише за сім-вісім років їх використовуватимуть усі. Особливо складно із цим на сході. З десяти досліджених нами закладів у Сіверськодонецьку у жодному не було україномовного меню. Ще складніша ситуація з мовою обслуговування. Майже половина закладів мають із цим проблеми. Ще більше не мають українських вивісок.
Що найбільше впливає на поширення української мови?
— У першу чергу — закони. Щойно в якійсь галузі з'являється офіційний документ із прописаними мовними нормами, одразу починаються зміни на краще. Інакше важко протистояти російській, яка має сильні позиції з радянських часів.
Є надія на покращення ситуації з прийняттям закону "Про державну мову". Він вже ухвалений у першому читанні. Передбачає друкування всіх газет українською мовою і, за бажанням видавця, — будь-якою ще. Але українською обов'язково. Він має змінити ситуацію з періодикою на краще.
Те ж стосується і сфери послуг. Закон вимагатиме обслуговувати українською, якщо нею спілкується клієнт. Україномовні не мають бути дискриміновані. Не заборонятимуть іншу мову, якщо цього захочуть відвідувачі. Передбачається посада уповноваженого з питань мови та його представників у кожній області. Вони реагуватимуть на скарги громадян.
Після першого читання профільний комітет розглянув понад 2 тис. правок. Минулого тижня схвалив законопроект до другого читання. Голова комітету Микола Княжицький спрогнозував, що виноситимуть на голосування у лютому. З його прийняттям буде можливість проводити системну мовну політику.
2 
1
Коментарі