Як діятиме закон про мову

Після ухвалення Верховною Радою України закону про державну мову почалась активна кампанія з його дискредитації.

Співавтор документу, голова комітету культури та духовності Микола Княжицький пояснив суперечливі моменти документа.

1. Навіщо взагалі ухвалювати закон про мову?

Ухвалення закону – це вимога Конституції України. Нею встановлено, що державною мовою є українська, її застосування визначається законом. Згодом цій нормі надав офіційне тлумачення Конституційний суд України. За його рішенням, сфери обов'язкового застосування державної мови мають визначатись законом.

2. Закон подали під час виборів, тож це просто виборча технологія.

Ухвалений Верховною Радою законопроект розроблений народними депутатами в червні 2017-го на підставі 3 законопроектів, поданих у грудні 2016 – січні 2017 року. Перше читання законопроект пройшов у жовтні 2018-го. Закон готували задовго до виборів, починаючи з 2016-го.

3. Яким законом регулюються питання застосування державної мови зараз, поки закон не підписано?

Зараз такого закону немає. Упродовж тривалого часу в Україні діяв закон УРСР 1989 року, але 2012-го його було скасовано законом про засади мовної політики.

У лютому 2018-го закон про засади мовної політики визнано неконституційним, після чого єдиного закону про мову в Україні не було.

4. Чи позбавляє закон російську мову статусу регіональної, який вона мала до того?

Ні, вона такого статусу ніколи не мала. Після визнання неконституційним закону 2012 року поняття "регіональна мова" перестало мати будь-яке юридичне навантаження.

5. В якій редакції Верховна Рада ухвалила закон про мову?

Базовою є редакція, підготована до другого читання. Під час розгляду проекту в парламенті до неї вносили певні зміни. Для їхнього узгодження профільний парламентський комітет готував зміни, які Верховна Рада підтримала перед голосуванням. Для розуміння ухваленої редакції треба зважати передусім на вказані 2 документи – підготований до другого читання проект та таблицю з пропозиціями комітету. Це не остаточна редакція, оскільки не враховує пропозиції депутатів, які було включено або виключено з закону впродовж 2 місяців розгляду в парламенті. Проте загальне уявлення про регулювання можна скласти.

6. Чи буде кримінальна відповідальність за незнання мови?

Ні, закон не вносить жодних змін до Кримінального кодексу. Була низка спекуляцій щодо загальних норм, якими держава визнавала неприпустимою наругу над мовою. Але заради уникнення провокацій відповідні норми з закону було вилучено.

7. Чи правда, що спілкування російською надворі або в соцмережах буде заборонено?

Ні. По-перше, в законі прямо сказано, що він не регулює приватне спілкування. По-друге, зазначено, що публічні висловлювання в інтернеті можуть здійснюватись будь-якою мовою.

8. Чи правда, що закон повністю забороняє отримання освіти іншими мовами, крім української?

До правил освіти закон нічого не вносить. Фактично в ньому лише переписано статтю 7 чинного закону про освіту. Твердження, що ним встановлено нові правила, є помилковим.

9. А як зміниться використання мов на телебаченні та радіо?

За остаточною редакцією відповідної статті, застосування мов на телебаченні та радіо визначається Законом про телебачення і радіомовлення. Уже декілька років діє вимога про 75% української мови на загальнонаціональних телеканалах. Закон про мову передбачає збільшення цієї частки до 90%. Але це змінюватиметься поступово - протягом 5 років.

За даними Нацради з питань телебачення та радіомовлення, 2018-го в ефірі каналів у середньому було 92% української мови.

10. Чи з'являться в Україні газети і журнали українською мовою?

Закон передбачає, що для випуску преси іншою мовою, видавець має надрукувати такий самий наклад того самого видання українською. Це правило не поширюється на видання мовами Європейського Союзу, оскільки ми формуємо спільний ринок із ЄС.

Закон передбачає поступовий перехід до такого підходу. Загальнонаціональні видання мають забезпечити україномовні наклади через 2,5 року, а місцева преса - через 5 років. При цьому допускається, що законом про мови корінних народів буде передбачено додаткове регулювання цього питання.

11. Україномовні веб-сайти.

Згідно з законом, усі веб-сайти державних та комунальних органів і підприємств повинні мати україномовну версію. Те саме стосується веб-сайтів зареєстрованих засобів масової інформації та підприємств, що зареєстровані в Україні або принаймні мають українське представництво.

Переважно зазначені веб-сайти вже мають версії українською мовою. Але для тих, хто продовжує ігнорувати інтереси україномовних громадян, закон встановлює трирічний термін, упродовж якого українські версії сайтів мають запрацювати.

12. Застосування мов у культурі.

Закон передбачає проведення культурних заходів державною мовою. У певних випадках дозволяється застосування інших мовле більшість із них має визначатись відповідним законом про права корінних народів та національних меншин, який уряд має розробити та подати до парламенту впродовж 6 місяців.

Театральні вистави можуть проводити будь-якою мовою. Але якщо вони йдуть у державних або комунальних театрах, має забезпечуватись переклад українською за допомогою титрувальних екранів або в інший спосіб.

Покази в кінотеатрах уже здійснюються українською мовою. Закон дозволив покази іншими мовами без обмежень під час проведення офіційних фестивалів та більшості документальних фільмів. В інших випадках покази іншими мовами можуть становити не більше 10% загальної кількості сеансів упродовж місяця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через 10 років українська мова буде у вільному обігу в усіх куточках України - Княжицький

13. Медична допомога.

За законом, надання медичної допомоги здійснюється державною мовою. Це означає, що медичні заклади всю документацію оформлюють українською. Але при цьому закон дозволяє використовувати будь-яку іншу мову, якщо на те є згода лікаря та пацієнта.

14. Обслуговування споживачів.

Обслуговування споживачів має здійснюватись державною мовою. Це є однією з найважливіших гарантій, що випливають із державного статусу української мови, оскільки держава має гарантувати кожному можливість отримати інформацію про товари і послуги в Україні саме українською.

При цьому закон допускає вільно застосовувати будь-яку іншу мову за умови, що на те є згода обох сторін – продавця та споживача.

За законом, уся інформація про продукцію повинна містити україномовну версію в обсязі, визначеному Законом про захист прав споживачів. Більшість підприємців це вже виконують, але для тих, кому потрібен час, щоб адаптуватись, закон передбачає перехідний період у 18 місяців.

15. Переклад назв міст іншими мовами.

Закон передбачає, що назви об'єктів топоніміки не можуть перекладатись. Перелік таких об'єктів наведено в законі - назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів тощо. Майдан Незалежності російською мовою має перекладатись як Майдан Незалежности, а не Площадь Независимости.

Жоден закон України не може примушувати інші країни перекладати українські назви іншими мовами в певний спосіб. Просто тому, що дія українських законів поширюється на територію України. Тому має бути питанням української дипломатії в співпраці з іншими країнами досягнення зміни назв українських географічних об'єктів у іншомовній документації таким чином, щоб вони були саме українськими.

16. Штрафи.

Закон передбачає не лише правила застосування мови, а й відповідальність за їхнє порушення. Якщо порушення вчинено вперше, може застосовуватись лише попередження. У тому разі, якщо після отримання попередження особа не припинила порушувати, може застосовуватись штраф.

17. Чи може новообраний президент України скасувати закон про мову?

Ні, за Конституцією президент не скасовує закони. Він може лише накласти вето на закон, що надійшов для підпису, якщо вважає, що він неконституційний. Але якщо закон підписано, президент має його виконувати.

×