Закон "Про функціонування української мови як державної" потрібен, аби юридично захистити її права та інтереси. Про це Gazeta.ua розповів директор "Фонду оборони України" Олексій Кляшторний.
"Потреба у прийнятті закону про мову стала нагальною в той момент, коли екс-президент Віктор Янукович втік у Росію. За його правління 2012-го прийняли скандальний закон "Про засади державної мовної політики" Колісніченка-Ківалова. Він залишав українській статус державної, але разом із тим надав російській та іншим мовам пріоритети. Та й позбавляв українську юридичного захисту.
До того часу в Україні діяв закон 1989 року "Про мови в Українській РСР". Його не було потреби переглядати чи змінювати. А деякі його пункти були значно жорсткішими, аніж у новому мовному законі. Наприклад, телемовлення передбачало 100 відсотків квоти українській мові. Звісно, їх ніхто не дотримувався, бо не було юридичного документу, який би контролював і регулював такі порушення. У новому законі про мову усе це вже передбачено", - зазначає він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про мову опублікували в "Голосі України"
Олексій Кляшторний вважає, що прийняття мовного закону затримували через неофіційну протидію політичних сил.
"Зокрема, й через Порошенка. Він не планував приймати закон про мову до виборів, бо розумів, що це могло би вплинути на його рейтинг серед російськомовного населення. Депутати БПП усіляко "страйкували" засідання Ради, вперто не голосували, не приходили на роботу. А зараз, зважаючи на те, що основна підтримка Порошенка — україномовна — його прийняли".
Противників закону "Про функціонування української мови як державної" не так багато, як про це говорять прокремлівські агенти.
"До них ми можемо віднести лише тих, хто справді української не знає. Або 12 відсотків виборців, які віддали свої голоси за кандидатів від Опоблоку на президентських виборах. Усім іншим просто потрібно зробити зусилля над собою та нарешті вивчити українську.
Це нормально, що ми ніколи не отримаємо 100-відсоткового консенсусу у законі про мову. Щоб його мати, потрібен тоталітаризм, як у Росії. Україна ж обрала інший шлях. Демонстрацій щодо прийняття мовного закону було безліч. Протестів — жодного", - додав громадський активіст.
Директор Європейського центру з питань меншин Тове Гансен Маллой розповіла, що мовний закон України відповідає міжнародним стандартам.
Коментарі