Обійдемося без інспекторів - який мовний закон хочуть депутати

7

4 жовтня у Верховній Раді України розглядали проекти мовного закону. У першому читанні прийняли законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" №5670-д.

Представник президента в парламенті Ірина Луценко наголосила, що в Україні не повинні працювати "мовні інспектори", які були передбачені у першій редакції законопроекту №5670-д.

"Давайте поки обійдемось без інспекторів. Занадто контролюючих органів. У цьому питанні це має бути добра воля та український патріотизм. Жодного контролю не має бути", - пояснила Луценко.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардепів будуть штрафувати за виступи недержавною мовою

Після тривалих суперечок і звинувачень на трибуну парламенту вийшов народний депутат Ігор Гринів (фракція "БПП") і заявив, що його фракція готова голосувати за законопроект № 5670-д у першому читанні. За умови, що до другого читання в ньому будуть враховані низка норм, передбачених законопроектом № 5556.

За законопроект "Про забезпечення функціонування української мови як державної" проголосував 261 народний обранець.

 

Законопроект №5670-д надійшов у парламент 9 червня 2017-го. Підписаний 76 депутатами. Він визначає, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська.

Публічне приниження чи зневажання української мови прирівнюють до наруги над державними символами України та карають за законом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Донеччанка напала на солдата за українську мову

Відповідно до законопроекту, кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана скласти іспит на рівень володіння державною мовою. Визначено коло осіб, зобов'язаних вільно володіти державною мовою:

- вищі посадовці;

- депутати;

- працівники дипломатичної служби;

- судді, педагоги;

- медики державних і комунальних закладів.

Голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький заявив, що із тексту законопроекту вилучено норми, якими передбачалося існування мовних інспекторів. За словами Княжицького, у проекті залишається норма про існування уповноваженого із захисту державної мови. Саме уповноважений буде контролювати виконання закону.

Законопроектом визначено, що мовою судочинства, Збройних сил України та інших військових формувань, органів правопорядку в Україні є державна мова.

Відповідно до законопроекту, друковані ЗМІ в Україні видаються державною мовою. При цьому допускається видання друкованих ЗМІ у двох чи більше мовних версіях, одна з яких - державною мовою. Усі мовні версії повинні, зокрема, видаватися в один день.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні триває "Чорна рада" - Жулинський

Комп'ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати повноцінний користувацький інтерфейс державною мовою та/або офіційними мовами Європейського Союзу.

Подається державною мовою:

- оголошення,

- покажчики, вказівники, вивіски,

- повідомлення, написи та інша текстова, візуальна і звукова інформація.

Мовою публічних заходів в Україні має бути державна мова, а у випадку, якщо хтось із учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною мовою.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Послуги на транспорті в Україні надаються державною мовою.

 

Відповідно до законопроекту, опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Визначено повноваження комісії. Очолює комісію голова, якого обирають члени комісії зі свого складу. Голову обирають таємним голосуванням строком на 3 роки з правом повторного обрання в межах строку його повноважень

Пропонується внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ними передбачено, що порушення законодавства про застосування державної мови у різних сферах тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На телебаченні та радіомовленні - накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 500 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавства щодо застосування державної мови друкованими ЗМІ каратиметься накладенням штрафу на посадових осіб в розмірі від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення у застосування державної мови при наданні інформації про товари та послуги суб'єктами господарювання усіх форм власності передбачено накладення штрафу на посадових осіб в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон про мову матимемо під Новий рік - нардеп

×