"Другий день народження, виходить" - про що перед смертю писав журналіст Бабченко

Ввечері 29 травня 2018 року в Києві вбили відомого російського журналіста і блогера Аркадія Бабченка. Стріляли у спину, за попередніми даними.

У своєму останньому пості у Facebook Аркадій Бабченко написав, що святкує свій другий день народження.

"Чотири роки тому генерал Кульчицький не взяв мене на цей вертоліт. Через перевантаження. Не було місця. Перевантажена вертушка важко відірвалася від землі, і, мало не зачепивши шасі за бруствер, пішла на Карачун. Години через два після цієї фотографії її збили. Загинули чотирнадцять осіб. А мені пощастило. Другий день народження, виходить", - написав Бабченко.

Аркадію Бабченко 18 березня виповнився 41 рік. Він народився в Москві. Здобув освіту юриста-міжнародника, але прославився насамперед як військовий журналіст, автор статей і книг, згодом як політичний аналітик і блискучий критик кремлівського режиму Володимира Путіна, один із засновників жанру сучасної військової прози. Бабченко видавав журнал "Мистецтво війни", започаткував проект "Журналістика без посередників". Його книги перекладені 16 мовами та видані в 22 країнах світу. Автор здобув чимало літературних нагород, зокрема премії від English PEN-Club, Frontline club, Спілки журналістів Росії "За мужність і професіоналізм" тощо, пише ТСН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Друг убитого Бабченка вказав на замовників

Бабченко був учасником першої війни в Чечні у 1990-х роках в якості звичайного солдата збройних сил РФ.

"Брав участь в "відновлення конституційного ладу" на території республіки Чечня. Служив у військах зв'язку. Що говорили – робив, куди наказували – йшов, що вішали – ніс, на що саджали – їхав, у що показували – стріляв. Хоча толку від цього не було ніякого. Минулося без поранень і нагород. У 1997-му демобілізувався", - писав про той період.

На другу чеченську війну року він зголосився добровольцем, після чого був військовим кореспондентом різноманітних видань - "Московский Комсомолец", "Новая газета" тощо. У 2008 році журналістом побував на війні РФ у Південній Осетії.

"В якості військового кореспондента брав участь в Південноосетинської війні і етнічних чистках в Оші. Ліз на рожен, виявляв ініціативу, брав на себе відповідальність, різав правду-матку і говорив все що думав. Обійшлося без нагород. І практично без поранень. У Киргизії рятував людей. У Кримську відкопував будинки. У Благовєщенську розвозив гуманітарку. У Стамбулі на Таксимі був затриманий, трішечки побитий, і депортований як іноземний шпигун. У Москві на Манежній – те ж саме. Правда, замість депортації став фігурантом пари кримінальних справ. Але все з тим же формулюванням – як іноземний шпигун, що розвалює нашу велику батьківщину. Займаюся незалежної журналістикою", - писав він в автобіографії для snob.ru.

За свої опозиційні погляди та критику російської влади неодноразо зазнавав переслідувань у Росії. Так, у 2012 році проти нього було порушено кримінальну справу за статтею про заклики до масових безладів. У 2017 році Бабченко повідомив про погрози та реальну небезпеку для свого життя і виїхав за межі РФ. Проживав у Празі, згодом у Києві, де став ведучим програми "Prime: Бабченко" на кримськотатарському телеканалі ATR. Підтримував Україну, неодноразово бував у зоні бойових дій на Донбасі.

Аркадій Бабченко разом із дружиною виховував доньку.

×