13-річний Олександр Васильєв із Бердянська на Запоріжжі вже чотири рази тікав із дому від початку року. На щастя у всіх випадках інспектори ювенальної превенції райвідділку поліції знаходили його живим і неушкодженим. Опікується Олександром баба. І востаннє він поліцейським пояснив, що вдома з ним поводяться добре. Він лише в черговий раз захотів погуляти і нікого про це не попередив.
"Поліцейські збилися з ніг, а він просто хотів погуляти", - бідкається баба Олександра.
У травні цього року у Бердянську в один день розшукували аж чотирьох дітей. 15-річний вихованець дитячого будинку сімейного типу, за словами опікуна, тікав не вперше. Його розшукали впродовж двох годин на території однієї зі шкіл міста. Цього ж дня до поліції звернулась жінка-опікун онуків 13, 8 та 4 років, яка повідомила про їх зникнення. Розповіла, що вони разом пішли гуляти у двір поруч з будинком та зникли. Старший із хлопців вже неодноразово втікав із дому та розшукувався поліцейськими. На розшук братів був орієнтований весь особовий склад відділу поліції. Всю ніч поліцейські перевіряли ймовірні місця перебування дітей, парки, сквери, дитячі майданчики, підвали. О 5-й годині ранку троє братів самостійно повернулися додому. На щастя, жертвами правопорушень вони не стали.
А н а Львівщині вісім років розшукують зниклу Надію Савчук з міста Стрий. Вона 13 квітня 2013-го близько 20:30 вийшла з дому і не повернулася. На той час дівчині було 18 років. Дотепер про її долю нічого не відомо. Її вдома чекає мати – Галина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загадкове зникнення родини з дитиною: які версії рідних і поліції
Загалом щороку в Україні з домівок тікають понад 2,5 тис. дітей, переважно - підлітки. Є випадки, коли вони стають жертвами злочинців – крадіїв, ґвалтівників, убивць. Кількість втеч збільшується у літній період. Чому підлітки тікають з дому, це виклик батькам чи вулиці, з чим це пов'язано - розповіла Gazeta.ua тренер з дитячої безпеки Анна Носач.
Цьому є банальне пояснення: тепло, не потрібно брати багато речей, світлі ночі, можна довго бути на вулиці – розповсюджені фактори, які впливають. Взимку було б важче - треба точно розуміти, де ночувати, знайти прихисток, мати можливість зігрітись.
З яких сімей найчастіше тікають діти? Чому?
Тікають з різних родин. Переважно тікають із сімей з надмірною опікою. Дітям хочеться захистити свою самостійність. Часто це буває за компанію з друзями. Замислили пригоду, а батьки когось не пускають. Влітку дітям хочеться подорожувати. Плюс - канікули. Немає обов'язків перед школою.
Тікають, і коли бояться покарання від дорослих. З родин, де присутнє насильство. Тоді вже втеча – це, швидше, порятунок. Але це екстремальні випадки.
Тут важливіші не слова, а дії. Зазвичай, дитина сприймає сімейні правила
Чи можна зрозуміти, що дитина сама втекла і скоро повернеться?
Важко передбачити втечу. Тим більше, з благополучної родини. Іноді достатньо одного конфлікту, де дитина відчуває гостру несправедливість. Підлітки більш емоційні, і це нормально для їх віку. Можуть спонтанно прийняти таке рішення. Якщо дитина під час конфлікту замикається в собі, тікає до своєї кімнати і не хоче вирішувати питання, коли батьки авторитарні – це може бути сигналами до втечі. Але напевно передбачити важко, доки цього не станеться.
Важливим фактором є довірливі стосунки. Якщо дитина щось накоїла і боїться про це розказати батькам. Або якщо батьки безкомпромісні в певних питаннях. Наприклад, в дитини кохання, а вони категорично проти обранця – теж може стати причиною для втечі.
Як потрібно тримати зв'язок з дитиною, аби не втратити час на її пошуки і не перетнути межу з контролем? Як зрозуміти, що дитина здатна на втечу?
Було б чудово, аби батьки знали план дитини на день, обговорювали це. І приблизно орієнтувались, коли й де дитина має знаходитися. При цьому не обов'язково дзвонити їй кожні пів години. Також має бути домовлений час, коли вона повертається додому. Наприклад, о 22:00. І дитина має знати: якщо вчасно до цього часу не прийде і з нею не буде зв'язку, то впродовж 15 хв ви заявите в поліцію. Це не має звучати як ультиматум. Треба пояснити, що перші години після зникнення важливі. Так батьки частково передають відповідальність самій дитині. Аби вона стежила за часом, зарядом телефону, зв'язком.
Як поводитися з підлітками?
Тут важливіші не слова, а дії. Зазвичай, дитина сприймає сімейні правила. Наприклад, принесла оцінку, нижчу ніж батьки очікували. То варто не сварити за це, а поцікавитись: "Чому так сталося? Чи потрібна допомога чи предмет просто нецікавий?". Дитина тоді зрозуміє, що навіть зробивши щось не так, може отримати розуміння і підтримку. У таких, на перший погляд дрібницях, дитина розуміє, які саме є правила спілкування. Як саме батьки реагують на те, що відбувається, коли робить щось не так. Чи від неї очікують, що постійно буде слухняною, ідеальною. Бажано, аби батьки й самі розказували про своє дитинство, помилки. Довірливі, невимушені розмови у родині мають бути звичкою. Хай не кожного дня, але присутні.
Як залишатися у зоні дитячої довіри?
Якщо говорити про слова, то добре для вашої дитини чути: що б не сталося, я буду тебе захищати.
На Тернопільщині рідні та поліція розшукують 22-річного Олександра Каленика із села Великі Загайці. Він наприкінці квітня повернувся із заробітків у Польщі. Зайшов додому й одразу поїхав. Сказав, що до дівчини в Луцьк. Востаннє виходив на зв'язок 9 червня – подзвонив до хрещеної. З того часу зв'язок із ним відсутній. Де він – невідомо.
3 
1
Коментарі