ЯК МИНУВ САМІТ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА В РИЗІ ТА ПРО ЩО ГОВОРИЛИ В КУЛУАРАХ
У ЧЕТВЕР, 21 ТРАВНЯ, БІЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОСОЛЬСТВА В РИЗІ СТОЯТЬ ДЕВ'ЯТЬ ЧОРНИХ BMW. При вході – двоє поліцейських. Усередині президент 49-річний Петро Порошенко зустрічається з представниками Форуму громадянського суспільства України. Серед них – політологи й експерти-міжнародники. Спілкується годину. Говорять про децентралізацію, реформи в прокуратурі, боротьбу з корупцією, закінчення війни та лібералізацію візового режиму ЄС з Україною.
Зустріч влаштували в рамках саміту Східного партнерства, що тривав у Ризі 21–22 травня. Очікували, під час нього Україні дадуть безвізовий режим з ЄС та окреслять її європейські перспективи.
У СУПРОВОДІ ТРЬОХ ОХОРОНЦІВ ПОРОШЕНКО ВИХОДИТЬ ІЗ ПОСОЛЬСТВА І ПРЯМУЄ ДО МАШИНИ. Президент у національній сорочці – в Україні саме святкують День вишиванки. На запитання журналістів не відповідає, каже, що дуже поспішає. Слідом виходять міністр фінансів 50-річна Наталія Яресько у вишитій сукні й міністр закордонних справ Павло Клімкін, 47 років. Він несе портфель і куртку: 21 травня в Ризі дощить, надворі +10°С.
– Чому українські дипломати заздалегідь почали називати Ризький саміт провальним? – цікавимось у Клімкіна, доки він іде до машини.
– Який же він провальний? – на кілька секунд призупиняється. – Основний його меседж – це справді безвізовий режим. До кінця цього року завершимо всі необхідні реформи й отримаємо позитивний висновок. Про це вже записано в декларації. А 2016 року буде технічна робота з його започаткування.
Сідає в машину. За кілька хвилин до нього підходить охоронець Порошенка. Просить пересісти в машину президента. Клімкін переходить у перше BMW, сідає на заднє сидіння поруч із Порошенком. Кортеж рушає.
– Є КІЛЬКА ФОРМАТІВ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ, – говорить політолог Сергій Таран, 37 років. – Він виходить із посольства України через 20 хв. після президента. – Перший формат був започаткований 2009-го, коли почало працювати Східне партнерство. Потім Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію. У кулуарах нам говорять: "Якщо все буде нормально, то до 2025 року Україна стане членом ЄС". У наступні три-п'ять років має повністю запрацювати Угода про асоціацію, далі можна подавати заявку на членство в Євросоюзі.
– Тоді чому нам не нададуть бодай безвізовий режим?
– Зараз наші дипломати воюють над текстом декларації цього саміту. Мають домовитися, що наступна оцінка про готовність України до лібералізації безвізового режиму буде не через рік, як планувалося, а за півроку. Це може статися в листопаді, коли прийматимемо форум Східного партнерства. Якщо тоді оцінка Європейської комісії буде позитивна, то в червні 2016-го зможемо без віз їздити до Європи. Реально безвізового режиму нам не давали через війну. Розповіді про корупцію – так, це є, але це не основна причина відмови.
– Тобто цей саміт для України успішний?
– Його точно не можна назвати провальним. Нам залишилось ще налагодити роботу міграційної служби, зробивши загальну базу даних. Зараз над цим активно працюють. Закони про Антикорупційне бюро тільки-тільки запрацювали. І третє: проголосувати за законопроект про державне фінансування політичних партій.
ІЗ ШЕСТИ КРАЇН-УЧАСНИКІВ ПРОГРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО, ПРИЇХАЛИ ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ, МОЛДОВИ ТА ВІРМЕНІЇ. Азербайджан, Грузію й Білорусь представляють міністри закордонних справ. Азербайджанський лідер Ільхам Алієв послався на "щільний графік через підготовку до Європейських спортивних ігор у Баку". Вони пройдуть з 12 по 28 червня. Білоруський президент Олександр Лукашенко досі в чорному списку ЄС і є не в'їзним до Європи. Грузинського президента Георгія Марґвелашвілі, за чутками, не влаштовують розмиті дати від ЄС щодо лібералізації безвізового режиму з Тбілісі.
Урочисте відкриття саміту розпочинається о 18.00 у старовинному Будинку чорноголових у самому центрі Риги. Латвійський президент Андріс Берзиньш, 70 років, зустрічає гостей. По черзі під'їжджають чорні BMW з главами держав і делегацій. Із журналістами не спілкуються, лише позують для фотографів. Потім президенти Латвії, України, Молдови та Вірменії розходяться вечеряти. Роз'їжджаються близько 22.00.
У П'ЯТНИЦЮ, 22 ТРАВНЯ, УСІ ЗУСТРІЧІ САМІТУ ПРОХОДЯТЬ У НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ – СУЧАСНІЙ СКЛЯНІЙ СПОРУДІ. Вона навколо обнесена високим металевим парканом. Кожні 50 м чергують по двоє поліцейських. Мрячить дощ, надворі +11°С.
Об 11.00 до зали на другому поверсі заходить Петро Порошенко. За ним – міністр фінансів Наталія Яресько, голова Національного банку Валерія Гонтарева та віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Підписують Меморандум про надання Україні макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро.
Російська журналістка запитує Гонтареву: чи це не замало для України?
– Сумма в 1,8 миллиарда – это составляющая часть пакета помощи в 40 миллиардов (їх мають виділяти частинами упродовж чотирьох років. – "Країна"), – відповідає голова НБУ. – Это очень значительная сумма для украинской экономики, которая пополнит наши золотовалютные резервы. Эти деньги не будут идти на борьбу с коррупцией. Коррупция – это даже не реформа. Она должна быть искоренена в нашей стране. По крайней мере со стороны Национального банка могу сказать, что об этом давно уже даже речь не идёт.
Модератор надає слово телеканалу "Россия".
– Вопрос к министру финансов Наталье Яресько. Не боятся ли иностранные кредиторы украинской коррупции?
Яресько починає англійською.
– По-русски ответьте, – вимагають із залу.
– Я по-русски не говорю, извините, – відповідає міністр і продовжує англійською.
Каже, Україна вже доклала "значних зусиль у боротьбі з корупцією, створенні сприятливішого бізнес-клімату й чеснішої системи оподаткування".
– НУ, ЧЁ ТАМ, ДАДУТ ВАМ БЕЗВИЗОВЫЙ, КАК ДУМАЕТЕ? – цікавиться в кулуарах під час кави-брейку журналіст із Молдови 30-річний Михаїл.
– Скорее всего, в следующем году. А в Молдове с безвизовым режимом жить стало легче?
– Не могу точно сказать, что он нам дал. Правда, за полгода 400 тысяч молдаван уехали на заработки в Европу. Теперь деньги в страну привозят.
За сусіднім столиком їсть тістечка російський журналіст, який під час прес-конференції розпитував Гонтареву про реструктуризацію українських боргів. Худорлявий, на вигляд років 40, у розтягнутому светрі й брудних черевиках.
– Вы из России? – запитуємо.
– Да, из Москвы. А что? – усміхається.
– Почему вас так сильно волнуют украинские долги?
– Да так, просто интересуюсь. Такая новость хорошо прочитается.
– Российские СМИ "утюжат" Украину до сих пор? План по "Новороссии", вроде бы, закрыт.
– Я лично не "утюжу". Просто так спросил вашу Гонтареву о долгах – чтобы поржать. Недавно был у вас на Украине. Пограничники спрашивают: "Цель приезда?" Я отвечаю: "Бухать", – регоче.
Позаду нього тягнеться по каву дівчина, якій Наталія Яресько відмовила відповідати російською.
– Извините, вы с телеканала "Россия"? – запитуємо.
Пропонуємо разом випити кави.
– Очень спешу, – відповідає.
– У вас уже изменилась риторика относительно Украины или так же врут, как и прежде?
Опускає очі. Потім каже:
– И у нас, и у вас – жесткая риторика. Я два месяца работала в Киеве. Ваши тоже палку перегибают. Надеюсь, это скоро закончится.
НА ЕКРАНАХ МОНІТОРІВ ЧАС ВІД ЧАСУ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ПОРОШЕНКО. В останній день саміту активно проводить перемовини із західними колегами.
– Вам нічого переживати: Порошенко про все домовиться, – запевняють нас англійською грузинські журналісти.
– Ви виконали майже всі пункти для візової лібералізації. Маєте більше шансів на успіх.
– Зараз у центрі уваги – Україна, і ваш президент добре вміє домовлятися з європейцями. У Грузії з цим гірше. Сумніваюсь, що отримаємо безвізовий режим 2016 року, – каже грузинська журналістка.
ДО ОСТАННЬОГО МОМЕНТУ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ІНТРИГА ЩОДО ПУНКТІВ ЗАВЕРШАЛЬНОГО ДОКУМЕНТА САМІТУ. Прояснити ситуацію повинні лідери ЄС на підсумковій прес-конференції. Має розпочатися о 13.45. Затримується на півтори години. Дипломати в кулуарах кажуть, нібито ще тривають телефонні перемовини між головою Європейської Ради Дональдом Туском і азербайджанським президентом Алієвим. Стосуються території Нагорного Карабаху, який офіційно належить Азербайджану, а насправді перебуває під контролем Вірменії.
О 14.45 роздають текст декларації англійською. Серед 30 пунктів на 13 сторінках документа немає чіткої дати, коли Європа запровадить безвізовий режим з Україною. Так само не зазначено про наші європейські перспективи. Зате сказано, що Європа "не визнає анексію Криму та Севастополя".
До журналістів виходять: латвійська прем'єрка Лаймдота Страуюма, голова Європарламенту Жан-Клод Юнкер і Дональд Туск.
– До 15 грудня Єврокомісія має опублікувати звіт, наскільки Україна виконала зобов'язання зі спрощення візового режиму. Ми готові приймати позитивне рішення вже 2016 року, – каже Страуюма.
– Україна не отримує європейських перспектив і українці можуть бути незадоволені такими результатами, – перемовляються журналісти.
– Європа виконує обіцянки, й наші наміри не змінилися, – бере слово Туск. – Ніхто не обіцяв, що Східне партнерство є автоматичним вступом у ЄС. Це довгий шлях. Наша декларація і так є амбітною. Це максимальний рівень, якого можна було досягти.
Українська делегація повертається до Києва з 1,8 млрд євро фінансової допомоги, перспективою безвізового режиму та впровадженням зони всеосяжної торгівлі з ЄС від 1 січня 2016-го. А також – наміром цього року підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною і Євросоюзом. Про неї говорять від 2007 року.
3 
1
Коментарі