1. Берестове
У Х ст. на території неподалік від сучасного парку Слави та верхньої частини Києво-Печерської лаври було князівське село Берестово. Сюди на полювання й відпочинок у двоповерховий кам'яний палац приїжджали князь Володимир Великий а згодом його син Ярослав Мудрий. Село оточував густий берестовий ліс. У ХІ ст. заміську резиденцію князів спалив половецький хан Боняк. Володимир Мономах онук Ярослава Мудрого відбудував тут лише храм Спаса на Берестові. У ньому 1157-го поховали його сина Юрія Долгорукого, якого вважають засновником Москви.
2. Довга нива
У ХІІ ст. заснований у Берестові Ярославом Мудрим печерний монастир отримав статус лаври - великої обителі, що підпорядковується безпосередньо патріархові. Берестовий ліс навколо храму поступово вирубали. На Дніпровських кручах розмітилися пасовища й городи, що належали монахам. Цю місцевість називали Довгою нивою. Шлях киян до лаври пролягав від Софійського собору через Козине болото - сучасний майдан Незалежності. Центрального входу до монастиря діставалися дорогами, що пролягали приблизно там, де теперішні вулиці Інститутська й Цитадельна.
3. Микільська
У 1690-1696 роках за кошт гетьмана Івана Мазепи на місці теперішнього Палацу дітей та юнацтва звели Микільський собор. Звідси й назва вулиці - Микільська. У XVIII ст. вона офіційно закріпилася. 1821-го храм передали в підпорядкування Військовому відомству. Тут правили молебні в пам'ять про воїнів, які загинули за "Царя й Батьківщину". 1934-го, за наказом більшовиків, собор зруйнували. 1965 року на його місці звели Палац піонерів. За два роки проектувальники отримали державну - колишню Сталінську - премію з архітектури.
4. Січневого повстання
У січні 1918 року на заводі "Арсенал", що на розі нинішніх вулиць Московської та Мазепи, спалахнуло збройне повстання проти Української Центральної Ради. 1919-го, захопивши Київ, більшовики на честь бунту на "Арсеналі" перейменували вул. Микільську на Січневого повстання. За півроку місто на нетривалий час узяли війська Денікіна, вулиці повернули історичну назву. Але вже з 1920-го, за відновленої радянської влади, вживати назву "Микільська" киянам суворо заборонили. За обмовку можна було втратити посаду. У період НЕПу 1922-1924 років у комерційних рекламних оголошеннях дозволили в дужках зазначати стару назву вулиці. Згодом знову заборонили. Під час німецької окупації назву повернули. Із визволенням Києва вулицю знову перейменували на Січневого повстання.
5. Івана Мазепи
У березні 2007-го представники київського відділення Всеукраїнського об'єднання "Свобода" почали заклеювати таблички з назвою вулиці й писати на ній "Івана Мазепи". Робили це вночі, щоб не затримала міліція. Згодом із пропозицією перейменувати вулицю на честь гетьмана до столичної міської ради звернувся провідник Київської ОУН Богдан Червак. Восени 71 депутат із 96-ти присутніх підтримали рішення про перейменування. На це з міського бюджету витратили близько 60 тис. грн.
Проти виступили столичні осередки соціалістів та "регіоналів". Православній церкві Московського патріархату теж це не сподобалося, адже після Полтавської битви на Мазепу наклали анафему.
Журнал "Країна" N 25 від 18 червня 2010 року
2 
1
Коментарі