Зо два десятки жінок орудують лопатами на узбіччі шосе. Вбрані в чорно-білі смугасті роби, на щиколотках - кайдани, до яких прикуто довгий ланцюг. Нажахані таким видовищем водії пригальмовують. Проїжджаючи повз, жінка за кермом каже маленькій доньці на задньому сидінні: "Не будеш слухатися - теж там опинишся".
Подібна картина, певно, була в голові Джо Арпайо, коли він створював загони в'язнів у кайданах. Як пересторогу для тих, хто збирається зійти з праведного шляху. Із такою метою "найкрутіший шериф Америки", як він сам себе величає, реалізовує всі свої чудернацькі ініціативи. До того ж - протизаконні, як нині вважає ФБР і Департамент юстиції США.
Джо Арпайо відповідає опонентам:
- Якщо хтось вважає такі методи принизливими для в'язнів, у мене є проста порада: не порушуй закон і не потрапляйдо моєї в'язниці.
Хороша порада.Тим більше, що тюрми округу Марикопа в штаті Аризона переповнені, відколи до справи взявся Найкрутіший. Він і цю проблему вирішив просто - поставив на території однієї з в'язниць військові намети й переселив туди дві тисячі арештантів. Коли в'язні поскаржилися на 50-градусну спеку всередині некондиціонованих брезентових домівок, шериф відповів:
- Наші солдати в Іраку живуть у таких самих наметах. А вони, на відміну від вас, ніяких злочинів не скоїли. Тому стуліть пельки.
Шериф рапортує виборцям про економію коштів: їжа для одного в'язня обходиться платникам податків у 15 центів на день, це - найдешевше у США. Годують двічі на день, часто на столи потрапляють зіпсовані продукти - були скарги на позеленілі сосиски, запліснявілий хліб і гнилі фрукти. І ні солі, ні перцю, ані кави.
В'язниця має слугувати для залякування - щоб ніхто й ніколи не хотів приміряти рожеві труси й смугасту робу
Якось співробітниці тюрми поскаржилися, що арештанти порівнюють їх із дівчатами з Playboy - і шериф одразу заборонив в'язням отримувати будь-які порножурнали. Із телебачення Арпайо залишив канал із диснеївськими мультиками й C-SPAN - суспільний канал, який переважно транслює засідання конгресу. Щось на зразок нашої "Ради", тільки без депутатських бійок.
Знаменитим Джо Арпайо став після того, як одягнув арештантів у рожеве. Він помітив, що у в'язнів регулярно зникає білизна. Виявилося, білі чоловічі боксерки зі знаком окружної тюрми користуються на волі чималим попитом. Щоб білизну не можна було винести непомітно, шериф наказав пофарбувати її в рожевий колір - усе, від шкарпеток до кальсонів.
- Звісно, перш за все це зроблено для того, щоб уразити ніжне чоловіче его. Адже це дівчачий колір, - не приховує Арпайо.
Правозахисники називають його дії принизливими й недемократичними та закидають судовими позовами. ФБР підозрює Джо Арпайо в розтраті державних коштів, перевищенні повноважень та жорстокому поводженні із затриманими. Водночас стиль роботи Арпайо підтримують місцеві мешканці-республіканці, які вп'яте поспіль обирають його шерифом.
Джо не вірить у перевиховання злочинців. Він постійно повторює, що в'язниця має слугувати для залякування - щоб ніхто й ніколи не хотів приміряти рожеві труси й смугасту робу. І його методи працюють: Аризона має найнижчий у Штатах рівень рецидивів - близько 25 відсотків. Загалом по країні цей показник становить 67 відсотків.
Півроку тому я потрапила, мабуть, до найкращої в'язниці у світі - як відвідувач. Перша думка була: норвезьким в'язням живеться в 10 разів краще, ніж студентам у будь-якому українському гуртожитку.
Заходимо до відділення в'язниці Осло, де сидять за тяжкі злочини й агресивну поведінку. У завішаних яскравими малюнками коридорах порожньо: в'язні на заняттях. Арештантів навчають обробляти дерево й метал, ремонтувати автівки, шити, керувати екскаватором, підйомним краном, управлятися з друкарським та гончарним станками. Хто не хоче працювати - займається арт-терапією або качається в спортзалі.
Цікавимося: що не можна робити, куди не можна ходити. Охоронці відповідають: робіть, що хочете, тільки перед тим, як фотографувати когось із арештантів, обов'язково запитайте дозволу. От і весь інструктаж. Часом вони просто не розуміють наших питань. Наприклад, як у чоловічій в'язниці почуваються охоронці-жінки? Кажуть: чудово. А що особливого в охоронцях-жінках? На в'язнів це добре впливає, вони за собою слідкують, голяться, зачіски роблять, поводяться спокійніше.
Одна з їхніх колег - Ірина, родом із Києва, симпатична тендітна блондинка. Їй - 26, заміжня, має 3-річну доньку. Щоб улаштуватися на роботу, пройшла жорсткий конкурс - приблизно як на юридичному факультеті Київського університету імені Шевченка. Чим дуже пишається. Питаю, чому подалася у в'язницю, де сидять убивці, ґвалтівники, інші кримінальні елементи. Чи не страшно? Каже: це - звичайна робота, як і будь-яка інша. А наше головне завдання - ставитися до ув'язнених із повагою, по-людськи.
Жінки-охоронці дуже добре впливають на в'язнів. Ті слідкують за собою, голяться, зачіски роблять, поводяться спокійніше
За Іриною, як і за рештою охоронців, закріплені двоє в'язнів. Вона - їхня подруга, наставниця, помічниця, психолог. Часто повторює: всі мають право на другий шанс. Зізнається, що не читає особистих справ арештантів, щоб не бути упередженою. Справи в'язнів ні з ким поза роботою не обговорює - неетично.
Поки заарештовані не повернулись у блок, Ірина показує гордість в'язниці - бібліотеку. Там я вперше в житті побачила книжки на суахілі. Загалом нарахувала зо 30 мов. На стенді російськомовної літератури - "Червоний Елвіс" харків'янина Сергія Жадана. Якщо хтось просить книжку, якої тут немає, її замовляють з інших бібліотек. Ірина не пригадує, щоб колись не виконали замовлення.
Повертаємося на обід. На роздачі сьогодні Рюне, сидить за вбивство. Обід - рибні тюфтельки, картопля в білому соусі та йогурт. Рюне розповідає, що годують їх тричі на день: уранці переважно вівсянка чи мюслі з молоком, на ланч - фрукти або печиво, на обід - м'ясо чи риба із салатом або гарніром, а на вечерю - чай. Кажу, що мені цього було б мало. Рюне заспокоює:
- Якщо хтось хоче добавки - ніколи не відмовляють.
У норвезькі тюрми повертається близько третини в'язнів, а рецидивістами стають менше 20 відсотків
Враховують і особливі побажання.
-Хтось не їсть свинини, комусь - тільки кошерне, ще інший - вегетаріанець, - Ірина показує таблички на дверях камер. - Для них готують окремо.
У норвезькі тюрми повертається близько третини в'язнів, а рецидивістами стають менше 20 відсотків.
- Кожен засуджений колись вийде на свободу. Може, оселиться в сусідній із вашою квартирі. Ви хочете, щоб біля вас жила людина, яку роками принижували й били? - охоронниця пояснює основний принцип пенітенціарної системи Норвегії. - Ми готуємо їх до нормального повноцінного життя в суспільстві, щоб на волі вони нікому не хотіли мститися. Щоб у них більше не виникало думки скоїти злочин.
Подруга моєї мами Наталя 25 років працює медсестрою в одній із колоній посиленого режиму. Для неї як медика всі люди однакові - в'язні так само хворіють на панкреатит, виразку шлунка, ангіну чи грип. Каже, зустрічала багато таких, що розкаялися. Одного хлопця, який "оступився", за рік до звільнення забрала на поруки меблева фірма з Вінниці - у в'язниці той навчився робити хорошу столярку. Недавно розказували, що він одружився, має дитину.
- Але у нас сидять тільки засуджені за перший злочин. Вони ще можуть виправитися, - говорить Наталя. Вважається, що рецидивіст на таке вже не здатен, і його можна лише ізолювати від суспільства на якийсь час.
В Україні, за статистикою, перевиховується 95 відсотків злочинців. Світовий рекорд, досвідом встановлення якого варто було б ділитися з іншими країнами. Насправді ж це - хитрий трюк із законодавством: рецидивом в Україні вважається лише злочин, скоєний колишнім в'язнем протягом року після звільнення.У середньостроковій же перспективі рецидивістами стає більше половини засуджених, за даними правозахисників.
В Україні, за статистикою, перевиховується 95 відсотків злочинців. Світовий рекорд, досвідом встановлення якого варто було б ділитися з іншими країнами
Poenitentia з латини значить "каяття". Сама ідея існування пенітенціарної системи - повернення злочинця назад у суспільство вже не злочинцем. Але українська система - дочка радянської, закритого світу зі своїми законами. Їй добре вдається лише ізолювати порушника на певний час.
Шериф Арпайо своїх методів не приховує - на екскурсію до наметової тюрми може записатися будь-хто, кому виповнилося 18. Влаштовуючи рейди на нелегальних мігрантів чи тримаючи в'язнів на голодному пайку, він упевнений у своїй правоті. Про його методи населення округу знає, однак щоразу підтримує на виборах. Вчинив злочин - отримай покарання - вжахнися - і, будь ласкавий, більше закон не порушуй. Рожеві труси - це метафоричне відрубування голови на площі. Щоб не кортіло.
Норвежці поводяться з ув'язненими дуже м'яко й домагаються того, що переважна більшість із них вдруге за ґрати не потрапляє.
У наших СІЗО відбивають нирки й ламають щелепи. Без мети. Просто тому, що можуть.
2 
1
Коментарі
1