четвер, 23 листопада 2017 18:47

"Важко бути щасливим на тверезу голову. Це вдається або дiтям, або тим, хто повнiстю зрозумiв себе"

Усвідомив, скільки мені років, коли купував моркву в "Сільпо" три місяці тому. Підвів голову й глянув у дзеркало. Побачив дорослого чоловіка.

Той, хто має дитину, вже недарма живе. Донька – це моє головне досягнення.

Не я виховую доньку, а вона – мене. Віддзеркалює всі мої комплекси і проблеми. В мене запальний характер. Буває, зриваюся, хоча й розумію, що неправий. Під час одного з таких випадків Улька сказала: "Ти зразу подумай, а потім кажи".

Мій найбільший недолік: надто категоричний із найріднішими – мамою, донькою. Критикую, а потім шкодую.

У восьмому класі вперше скуштував пиво. Потім – вино. Прийшов п'яний додому. Тато побив мене. Після того я взявся за сигарети.

Курити кинув після армії. Сигарети приносили величезне задоволення. Але водночас заважали. Коли став займатися спортом, виникли проблеми з горлом.

  Анатолій ТОПОЛЬСЬКИЙ, 41 рік, діджей. Грає у стилі drum-n-bass під псевдонімом DJ Tapolsky Народився 26 вересня 1976-го в Богуславі Київської області. Батько – військовий, мати – бухгалтер. 1995 року почав працювати на радіо ”Мрія” у теперішньому Дніпрі. З 1996-го грає у нічних клубах і на вечірках. 2000-го переїхав до Києва.  11 років працював ведучим шоу Time 2 Bass на радіо KISS FM. У вересні 2014-го із гуртами ”Скрябін”, ”ТіК”, O.Torvald, Тонею Матвієнко провели фестиваль ”Так, я люблю Україну” в столичному клубі Sentrum для підтримки Збройних сил. Позаторік пішов служити добровольцем, був мінометником у 72-й окремій механізованій бригаді. У травні 2017-го зняв відеокліп із донькою. Проводить стріми по середах – грає музику в мальовничих місцях і транслює відео в інтернеті. Влаштовував заходи на горі Щекавиці в Києві, біля річки Ворскла, у столичному Малому театрі на вулиці Олеся Гончара. Займається йогою. Їздить жовтим Volkswagen Kfer  1967 року випуску. Розлучений. Колишня дружина Анастасія заміжня за народним депутатом Сергієм Лещенком. Донька 9-річна Уляна живе з матір’ю
Анатолій ТОПОЛЬСЬКИЙ, 41 рік, діджей. Грає у стилі drum-n-bass під псевдонімом DJ Tapolsky Народився 26 вересня 1976-го в Богуславі Київської області. Батько – військовий, мати – бухгалтер. 1995 року почав працювати на радіо ”Мрія” у теперішньому Дніпрі. З 1996-го грає у нічних клубах і на вечірках. 2000-го переїхав до Києва. 11 років працював ведучим шоу Time 2 Bass на радіо KISS FM. У вересні 2014-го із гуртами ”Скрябін”, ”ТіК”, O.Torvald, Тонею Матвієнко провели фестиваль ”Так, я люблю Україну” в столичному клубі Sentrum для підтримки Збройних сил. Позаторік пішов служити добровольцем, був мінометником у 72-й окремій механізованій бригаді. У травні 2017-го зняв відеокліп із донькою. Проводить стріми по середах – грає музику в мальовничих місцях і транслює відео в інтернеті. Влаштовував заходи на горі Щекавиці в Києві, біля річки Ворскла, у столичному Малому театрі на вулиці Олеся Гончара. Займається йогою. Їздить жовтим Volkswagen Kfer 1967 року випуску. Розлучений. Колишня дружина Анастасія заміжня за народним депутатом Сергієм Лещенком. Донька 9-річна Уляна живе з матір’ю

Батько забороняв курити. Я не слухався, бо він курив. Тому доньку не повчаю. Ми просто спілкуємося.

Щастя – це коли отримуєш насолоду від кожної миті. Задумався про це на війні. Донбас для мене – територія щастя. Як зараз бачу: п'ю чай і спостерігаю за заходом сонця.

До служби працював, жив, але відчував: роблю щось не те. Неправильно жити під час війни, як і раніше. Коли приїхав у зону АТО, все стало на свої місця. Краще розумію себе, більше ціную кожен день без пострілів. Можу спати будь-де, став невибагливий щодо їжі.

В армії одразу видно, хто є хто.

"Повістка мені не приходила. На Батьківщину напали, тому пішов на війну", – десятки разів відповідав знайомим, коли питали, чому йду служити.

Важко бути щасливим на тверезу голову. Це вдається або дітям, або тим, хто повністю зрозумів себе.

Щастя можна купити з алкоголем. Але ціна дорога – похмілля, залежність і втрата можливості помічати деталі.

У житті має бути рух – нові заняття, знайомства. Тоді можна почуватися на всі сто.

Мені найкомфортніше наодинці. По життю завжди сам, навіть у великій компанії.

Сенс життя – зрозуміти, хто ти і для чого в цьому світі. Більшість тікають від себе. Це бажання є в кожного. Якщо ввечері вимкнути на 10 хвилин світло, телефон й інтернет і полежати – майже одразу захочеться кудись піти, з кимось поговорити.

Революція гідності була війною добра та зла. І добро перемогло.

У нашому суспільстві багато радянських людей. Зазвичай такі кажуть одне, роблять інше. Не мають власної думки, несамостійні.

Виїздити з України смислу не бачу. Тут можна багато чого міняти – були би бажання і сили.

Діджей – ідеальна професія. Слухаєш музику, граєш, і тобі за це ще й платять.

Не люблю, коли діджея називають артистом. Який він артист? Грає танцювальну музику на дискотеці, і все.

Вживання алкоголю – це втеча від реальності. Або намагання прикрасити її. Завжди на гастролях організатори пригощають спиртним. Я так 20 років проїздив і тільки зараз починаю бачити міста. А тоді постійно в угарі був.

Люди зраджують і брешуть через страх. Найсоромніше за вчинок на контрабандному базарі в Нью-Делі в Індії 1995 року. У тій країні працював батько. Ми з однолітками вкрали картридж для ігрової приставки "Денді". Індус побачив, усі почали показувати пальцями на нас. Спіймали, поставили в центрі площі. Знайшли в моїй кишені цю гру й запитали, чия вона. Я тицьнув пальцем на друга. Боявся, що батька депортують.

Знаю, що таке кохання з першого погляду. 20-річним влаштувався звукорежисером на радіо "Мрія". Вона – ведуча, прийшла і сіла навпроти. Глянув – і все, тільки про неї й думав. У колишню дружину Настю також закохався з першого погляду – побачив фото в інтернеті й написав на емейл. Вона відповіла.

Коли кохаєш, страхи забуваються. Я завжди боявся висоти. Але на п'ятий поверх гуртожитку до дівчини лазив. Це була зима, всередину не пускали, доводилося дертися по стінах.

Не уявляю, як це, коли кохання триває довго. Стосунки – важка, кропітка праця і постійні компроміси. Останні даються особливо важко.

Хороша смерть – миттєва. Найкраща – загинути за Батьківщину на війні.

Із релігій мені ближчий буддизм. Не вірити тому, що відбувається, доки сам не відчуєш.

У мене хороша пам'ять, і це – проблема. Багато що хотілося б забути.

Зараз ви читаєте новину «"Важко бути щасливим на тверезу голову. Це вдається або дiтям, або тим, хто повнiстю зрозумiв себе"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути