– Приїхала до Чехії сама. Запланувала провести два повних дні у Празі. Наприкінці літа там було переважно тепло вдень, але прохолодно ввечері, кілька разів накрапав дощ, – розповідає київська науковець 29-річна Діана Зубко. – Не мала наперед складеного плану відвідин та особливого уявлення про те, що побачити чи чого чекати. Друзі порадили погуляти Старим Мєстом, піднятися на пагорб у центрі, відвідати собор Святого Віта.
Містом ходила, щоб краще його роздивитися. Жила неподалік старого району, близько 30–40 хвилин пішки. Користувалася електронними та паперовими картами, аби не заблукати.
У музеї художника ХIХ століття Альфонса Мухи на вулиці Панській, крім колекції плакатів, картин та ескізів, є прикраси, посуд, банкноти, марки його авторства. Квиток для дорослих коштує 180 крон, це 72 гривні, для студентів, дітей та літніх людей – 120. Музей невеликий, із кількох залів. Плакати Мухи детально промальовані, кожен довго роздивлялася.
Костел Святого Мікулаша відвідала б іще раз за нагоди. Натрапила на нього, гуляючи вулицями Малої Страни. На стіні прочитала оголошення, що у храмі влаштовують концерти симфонічної музики. Ціна квитка для дорослих – 490 крон, близько 196 гривень. Приймають лише готівку, електронна каса не працює. Слухала концерт "Аве Марія" із церковних сонат Моцарта, композицій Баха та Вівальді. Тривав годину, людей було небагато.
Уздовж річки Влтави до району Вишеград можна дістатися пішки. Йшла довго, але краєвид на протилежний берег із Празьким градом, соборами, парками, мостами через Влтаву того вартий. В одному місці можна спуститися до води, погодувати лебедів і диких качок.
Можна спуститися до води, погодувати лебедів і диких качок
Жінка, в якої винаймала кімнату, не в захваті від Вишеграда, а мені він сподобався найбільше. Тротуари майже порожні. Авто припарковані вздовж дороги, люди снідають за столиками кав'ярень.
Дорогою вгору можна дійти до Вишеградської фортеці. Вхід до неї – крізь масивну арку в товстому мурі. Доріжками внутрішнього двору піднялася туди, звідки видно Старе Мєсто з червоними черепичними дахами й новобудови. На оглядовому майданчику вздовж муру люди читають книжки, малюють, п'ють чай із термосів та гуляють із собаками. На території також є готичний собор Святих Петра й Павла і кладовище. Там поховані видатні чехи. Побувала на могилі письменника Карела Чапека.
Карлів міст красивий. Але там забагато туристів та продавців сувенірів, картин і фотографій, художників, які швидко малюють портрети, хлопців із голубами й мімів – "живих статуй", що пропонують фотографуватися з ними. Міст схожий на набережну в містечку на Південному березі Криму.
На Староміській площі, в Празькому граді й соборі Святого Віта немає відчуття старої Праги. Це все схоже на музей або декорації – через величезну кількість народу. Звичайні "непопулярні" вулички старої частини чи Малої Страни сподобалися більше – з різнокольоровими будинками різних стилів, сквериками та парками. Побачила Прагу-місто, а не Прагу-музей.
– Навіть Новому місту у Празі понад 600 років, – розповідає менеджер із Києва 23-річна Ірен Коркішко. – А Старому Мєсту – понад тисячу. За останні 800 років рівень Праги виріс на 3 метри. Після кожної повені людям доводилося дедалі укріплювати вулиці. Зараз найстаріші будівлі майже повністю закопані.
Чеська мова спочатку видається зрозумілою, але значення слів нерідко цілком інші. Наприклад, "зєлєніна" – це овочі, "колготки" – труси, "відадло" – театр, "хитрий" – розумний. Вираз "Позор! Поліція ворує!" перекладається як "Увага! Ведеться поліцейський нагляд".
Слід скуштувати вепряче коліно. Рецепт складний. Треба довго замочувати, просолювати, коптити. А от булочка-дурак не відрізняється від нашої здобної у формі сердечка, присипаного цукром. Такі виготовляють намотуванням тіста на палицю.
Вразив астрономічний годинник Празькі куранти на Старомєстській площі. Крім часу, показує роки, місяці, дні, положення Сонця, Місяця, сузір'їв, великих планет. За легендою, майстрові, який його виготовив, викололи очі, аби не повторив такого в іншому місті.
Чехи ставлять ціни з гелерами – копійками, хоча в обігу їх давно немає. Якщо ціна, наприклад, 14,20 крони, то заплатити доведеться 15.
На старому єврейському кладовищі, територію якого не мали права розширювати, ховали протягом 700 років. Щоразу насипали на могили новий шар ґрунту і в ньому копали нові ями. Тому воно дуже високе.
До лижних інструкторів записуються з літа
1. Якщо не плануєте подорожувати всією країною, замовити готель через турфірму вийде на 30–60% дешевше, ніж на місці, – радить Ольга Орлова, 36 років, власниця туристичного агентства з Уфи.
2. Більшість відпочивальників у Карлових Варах – росіяни. Європейці охочіше їдуть у Франтішкові-Лазне.
3. Чехія – не країна для екстремального зимового відпочинку. Але не знаю кращого місця, щоб навчити дітей кататися на лижах. У Ліпному до деяких інструкторів записуються з літа.
4. Уважно вивчайте дорожні знаки й написи. Чехи не робитимуть зауваження, а одразу зателефонують до поліції. Одного мого клієнта оштрафували через те, що годував голубів у замку.
2 
1
Коментарі