четвер, 30 березня 2017 16:16

Дрони дозволяють усунути людський фактор

У сільському господарстві вони окуповуються за один виліт

Після аварії на столичному Шулявському мосту ваші дрони допомагали його обстежити. Чому це ефективно?

В. Я.: На Шулявському мосту фіксували, в якому стані була проблемна ділянка. Ми не фотографуємо, а створюємо об'ємну модель. Кожен піксель (найдрібніша одиниця цифрового зображення. – Країна) розташований на певній координаті. Спеціаліст може поставити інструмент на рівну поверхню або на 2 сантиметри вжене в землю. Це впливає на точність. А дрони дозволяють усунути людський фактор.

Ваша фірма оголошувала вакансію пілота дрона. Хто може претендувати на таку роботу?

Ф. А.: Цього не вчать ніде. Щоб керувати дронами, не треба закінчувати університет. Але вища освіта обов'язкова. Всі 28 наших співробітників в Україні й Латвії мають її. Деякі – наукові ступені.

Ідеальний претендент – випускник аграрного, технічного чи авіаційного вузу. Звертаються інженери, авіатори, пілоти класичної авіації. Хлопці, які пілотували безпілотники у розвідці АТО, дисципліновані, відповідальні. Завдання виконують у визначений термін, враховують найдрібніші зауваження.

В. Я.: Навички керування дронами на Донбасі не можна застосувати в цивільному секторі. У розвідці пілот має вправно керувати безпілотником у ручному режимі. В цивільному житті це протипоказано. Під час збору даних на Шулявському мості людський фактор – це мінус, адже максимально точно машина працює на автопілоті. Треба тільки грамотно її запрограмувати.

  Валерій ЯКОВЕНКО, 32 роки. Народився у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Мати – доктор історичних наук, професор Інституту міжнародних відносин. Батько – лікар. Помер, коли Валерію було 11. Бабуся була керівником космічних програм на борту міжнародної космічної станції. На її дослідах була основана програма участі українського космонавта Леоніда Каденюка на борту шатла Columbia. Дід – один із керівників радянської програми ”Буран”, альтернативи програми NASA – Shuttle. Закінчив медичний університет імені Олександра Богомольця, за фахом хірург-трансплантолог. ”Працював за спеціалізацією. Потім пішов у банківську сферу. Далі вирішив створити свій бізнес, зайнявся інноваційними технологіями. Тепер я, мабуть, аграрій”. 2013-го зібрав перший дрон. Разом із Февзі Аметовим започаткували компанію Drone.ua. ”Нас було двоє – я і Февзі. Перший дрон зібрав у себе на кухні. Потім довелося винайняти офіс – з’явилися співробітники. Зараз Drone.ua – це п’ятеро пілотів, техніки, інженери, відділи продажів, обробки даних, логісти, бухгалтерія. Маємо багато позаштатників. Шукаємо готових працювати в суботу, неділю. Не тому, що так треба, а тому, що цікаво”. Дружина Олександра працює в американській освітній програмі для громадських діячів та вчених. Валерій Яковенко і Февзі Аметов 2013 року створили компанію Drone.ua. Збирають та обслуговують цивільні безпілотники. Їх використовують в аграрній, нафтовидобувній та інших галузях. За три роки їхні дрони проаналізували понад два мільйони гектарів полів
Валерій ЯКОВЕНКО, 32 роки. Народився у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Мати – доктор історичних наук, професор Інституту міжнародних відносин. Батько – лікар. Помер, коли Валерію було 11. Бабуся була керівником космічних програм на борту міжнародної космічної станції. На її дослідах була основана програма участі українського космонавта Леоніда Каденюка на борту шатла Columbia. Дід – один із керівників радянської програми ”Буран”, альтернативи програми NASA – Shuttle. Закінчив медичний університет імені Олександра Богомольця, за фахом хірург-трансплантолог. ”Працював за спеціалізацією. Потім пішов у банківську сферу. Далі вирішив створити свій бізнес, зайнявся інноваційними технологіями. Тепер я, мабуть, аграрій”. 2013-го зібрав перший дрон. Разом із Февзі Аметовим започаткували компанію Drone.ua. ”Нас було двоє – я і Февзі. Перший дрон зібрав у себе на кухні. Потім довелося винайняти офіс – з’явилися співробітники. Зараз Drone.ua – це п’ятеро пілотів, техніки, інженери, відділи продажів, обробки даних, логісти, бухгалтерія. Маємо багато позаштатників. Шукаємо готових працювати в суботу, неділю. Не тому, що так треба, а тому, що цікаво”. Дружина Олександра працює в американській освітній програмі для громадських діячів та вчених. Валерій Яковенко і Февзі Аметов 2013 року створили компанію Drone.ua. Збирають та обслуговують цивільні безпілотники. Їх використовують в аграрній, нафтовидобувній та інших галузях. За три роки їхні дрони проаналізували понад два мільйони гектарів полів

Найбільше співпрацюєте з аграрними компаніями, бо їх найпростіше було зацікавити?

В.Я.: На початках поставили мету – не бути подібними до класичної аеровідеозйомки. Нею заробляли до тисячі доларів на день. Ми вирішили піти в сегменти, де про дрони навіть не говорили. Там не було конкуренції.

Пробували не тільки сільське господарство. Маємо проекти з нафтогазовими компаніями, в енергетиці, у видобувній промисловості. Найбільші українські кар'єри – наші клієнти.

Як дрон допомагає покращити врожай?

Ф. А.: Він відстежує ситуацію на полі. Раніше за агрономом було закріплено 2 тисячі гектарів. Кожні два тижні він має з'ясовувати ситуацію. Як правило, не обходить усе поле, а під'їжджає до його краю і заходить вглиб на кілька десятків метрів.

Багато разів у присутності агрономів виявляли проблеми за допомогою дронів. Визначали біофізичні та фізико-хімічні властивості рослин, ґрунту. Пристрій бачить поле не так, як людське око. Сенсорами сканує. Фіксує яких мікро- чи макроелементів бракує рослинам. Потім складають карту потреб поля. На кожну ділянку дають різну норму добрив. Заощаджують на цьому до 60 від­сотків коштів. Дрони окуповуються за один виліт.

В. Я.: Дрони продають у магазинах побутової техніки. Але аграрний пристрій там не купиш. Його потрібно зібрати відповідно до потреб замовника, встановити сенсори і програмне забезпечення. Подану ним інформацію треба обробити. Перетворити на рекомендації.

Наш фінальний продукт – не дрон, а рекомендації. Пояснюємо замовнику, що потрібно зробити на кожній із ділянок поля для збільшення врожайності.

Чи технологічно мислять агрокомпанії?

В. Я.: Відторгнення інновацій немає. Але важко працювати з великими підприємствами. Позиціонують себе як інноваційні, а насправді – неповороткі. Доки керівник вирішить запровадити якусь технологію, може минути кілька років.

Найбільш технологічні – середні фермерські господарства, які мають від тисячі до 10 тисяч гектарів. Спілкуємося з власниками. Вони швидко приймають рішення.

Позаторік ви казали, що ринку таких технологій ще немає. З'явився?

В. Я.: Так, і він сегментований. Одні займаються обладнанням, другі – послугами, треті орієнтуються на супутниковий моніторинг. Ми не тільки продаємо обладнання та вдосконалюємо його, а й розвиваємо обробку даних. Літати і зібрати інформацію може хто завгодно, але найцінніший – файл із рекомендаціями. Його може робити той, у кого найбільше досвіду.

Ви працюєте в Латвії. Чи легко вивезти дрон за кордон?

Ф. А.: Це можна зробити раз, два, п'ять. Врешті, постане питання про приналежність його до обладнання подвійного призначення. Хоча дрони – радіокерована іграшка. Цивільний дрон неможливо використати у з військовою метою. Безпілотники стали популярні в Україні через події на Донбасі. Завдяки ЗМІ з'явився стереотип, що це – обладнання подвійного призначення. З цим важко боротися.

Щоб експортувати дрон, треба узгодити це зі Службою безпеки, Міністерством оборони. Там кажуть: "Які дрони? Який експорт? У нас конфлікт на Донбасі. Вони потрібні тут". Але це обладнання не призначене для військових цілей.

Виготовляємо дрони в Україні. Розбираємо на частини, так звані кіт-набори, й експортуємо в Латвію. Там їх знову складають. Витрачаємо на розбирання й складання подвійний ресурс. Потім перепродуємо в інші країни.

  Февзі АМЕТОВ, 34 роки. Народився в узбецькому місті Чирчик. Батько – підприємець, мати – вихователь у дитячому садку. Коли Февзі було 7 років, родина переїхала у Крим. Вивчав менеджмент у Таврійському університеті імені Володимира Вернадського. ”Завжди був гуманітарієм, але в якийсь момент почав звертати увагу на технологічні розробки. Захопився дронами”. Любить подорожувати. Побував у 15 країнах. Займається фітнесом, їздить на велосипеді, катається на лижах. З дружиною Іриною виховують 6-річну доньку Лію
Февзі АМЕТОВ, 34 роки. Народився в узбецькому місті Чирчик. Батько – підприємець, мати – вихователь у дитячому садку. Коли Февзі було 7 років, родина переїхала у Крим. Вивчав менеджмент у Таврійському університеті імені Володимира Вернадського. ”Завжди був гуманітарієм, але в якийсь момент почав звертати увагу на технологічні розробки. Захопився дронами”. Любить подорожувати. Побував у 15 країнах. Займається фітнесом, їздить на велосипеді, катається на лижах. З дружиною Іриною виховують 6-річну доньку Лію

Для "Нової пошти" розробляли дрона-листоношу. Яка його доля?

В. Я.: Створили апарат, що перевозив би вантажі до півкілограма на 3 кілометри. Поки що його не можна застосувати. Вимагають отримати сертифікат, але немає процедури, як це зробити. В Україні цей ринок нерегульований. Літати дронам не забороняють, але й не дозволяють. Ринок – у сірій зоні.

Як ставитеся до планів Amazon перевозити посилки дронами? Це піар?

Ф. А.: Ні, дрони в цьому сегменті будуть дуже ефективні. Зграйками літатимуть над мегаполісами. Особливо в години пік. Ця технологія стане доступною через 5–10 років.

Як міг би працювати дрон-листоноша найперше?

В. Я.: Доставлятиме пакунки між відділеннями на складній місцевості. Наприклад, через річку.

Як розвиватимуться дрони?

Ф. А.: Як пристрої, вони вже не зміняться. Досягли піку розвитку. Можуть літати десятки годин не приземляючись – працювати на сонячних батареях. Уміють аналізувати QR-код і сідати у певне місце. Розпізнають простір і оминають перешкоди. Розвиватиметься програмне забезпечення, сенсори, способи обробки даних.

Україна вписується у ці процеси?

В. Я.: Позаторік зібралися представники різних міністерств, Украероруху, всі гравці ринку. Мали створити дорожню карту, як впровадити європейську практику регулювання ринку дронів в Україні. Також розробити зміни до законодавчих актів. Але почали перетягувати між собою ковдру. СБУ каже: "Сертифікувати маємо ми". Украерорух наполягає, що це – їхня сфера. Міноборони каже: "В країні війна. Тому – тільки ми". Втрутилися кілька народних депутатів. Зрозумілого рішення досі немає. Але процес запущено.

Зараз ви читаєте новину «Дрони дозволяють усунути людський фактор». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути