Вісім книжок про українсько-російську війну, які радить прочитати письменник Олег КОЦАРЕВ
1. "Вірші з війни" Бориса Гуменюка
Це одна з перших книжок про війну. І найкраще з написаного про неї. Вийшла 2014-го. На львівському Форумі видавців розійшлася за кілька днів.
Гуменюк писав на фронті. Запам'ятався вірш про події на Азовському морі. Чайки літають над полем бою. Вони харчуються трупами – і від крові стають рожевими. Моторошний образ. Але в поезії Бориса навіть найстрашніші, жаскі речі залишаються естетичними.
Або інший вірш: солдат готується вбити свого ворога і веде з ним внутрішній діалог. Ставиться до нього з повагою. Бо, мовляв, якщо не поважаєш його, починай просити матір плакати за тобою.
Через Майдан і війну чимало в чому українська література стала сентиментальна. Не в значенні плаксива. У ній стало більше емоцій – зворушливості, трагізму, радості, чуттєвості. І водночас – простоти.
2. "Життя Марії" Сергія Жадана
У збірці поезій Жадан нанизує реалії війни на каркас біблійних образів. Наприклад, біженців не розуміють на їхній малій батьківщині так само, як не розуміли перших послідовників Христа.
В інтернеті "Життя Марії" розтягнуто на цитати. Сергій знайшов слова, що торкнули багатьох українців.
У нашій літературі про війну відносно мало текстів, сповнених чистої, нерозбавленої ненависті до ворога. Письменники шукають психологічних напівтонів і людяності, є намагання порозумітися. Хоча завжди найлегше написати чорно-білий твір: прийшли наші, вбили всіх поганих.
3. "Довгі часи" Володимира Рафєєнка
Книжка написана російською. Вийшла також у перекладі українською. Рафєєнко взяв житейські історії мешканців міста Z, в якому вгадується Донецьк. Там багато і страшних, і веселих прифронтових перипетій, "казки про війну".
З другого боку, він зробив твір фантасмагоричним і художньо яскравим, естетським. Це цікаво, бо зазвичай письменники обирають одне: або проста історія, або вигадлива форма.
Головний герой керує лазнею. Його місто окупували. У бані починають містично зникати російські окупанти й місцеві колаборанти. Він до цього не має стосунку і сам не розуміє, що трапилося. Його запрошують на розмову представники окупаційної влади і кажуть, що розкрили секрет: над Донецьком відбувся зсув часу й простору, Донбас знову опинився в Радянському Союзі. Щоб виправити цей зсув, вони повинні потрапити в Київ і знайти чарівні предмети: томик "Кобзаря" та фігурку індійського бога Ганеші у вишиванці.
До столиці прагне потрапити проукраїнська людина, яка була в окупації. Автор показує сьогоднішній Київ – з його суперечностями.
У книжці постійно зберігається напруга, страх за рідних. Людина ловить таксі, платить шалені гроші, щоб проїхати кілька кварталів і скоріше дізнатися, чи вижили близькі після обстрілу. Будинок уцілів. Герой із полегшенням зітхає. Але квартиру згодом грабують мародери і таки вбивають дорогу людину.
Твір масштабний і багатошаровий. Рафєєнко опинився в короткому списку на цьогорічну Шевченківську премію.
4. Антологія "14 друзів хунти"
У книжці зібрані художні твори, блоги й есеї військових, волонтерів, журналістів. Це найкращий цілісний зліпок нинішньої воєнної культури – і література, і пісні з Донбасу, що інколи подібні до афганської творчості.
5. Антологія "Порода"
Це твори українських письменників Донбасу – переважно уродженців регіону чи авторів, які там жили. Від другої половини ХХ століття до сучасних: Василь Стус, Емма Андієвська, Любов Якимчук, Володимир Рафєєнко, Сергій Жадан. Є Олексій Чупа з Макіївки. Є Олег Соловей, який видавав україномовний часопис "Кальміюс" у Донецьку.
Антологія показує, скільки Донбас дав українській літературі. Це один із приводів, чому продовжуємо називати цю територію Україною і не можемо від неї відмовитися.
Донбас на цих сторінках різний. Любов Якимчук кордон України й Росії позначає наявністю абрикосів з нашого боку. Але більшість авторів зображують регіон у похмурих тонах – зокрема, і в довоєнних текстах. Там чимало абсурду й ворожих стосунків героя, оповідача з суспільством. Відчувається необлаштованість і незатишність.
Дехто з авторів антології ніби передчували війну. Мілітарна символіка густо присутня у віршах.
6"2014" Владислава Івченка
Це роман у двох томах. Події починаються з Майдану і закінчуються на війні. Герої опинилися по різні боки.
Є бізнесмен, який насправді бандит. Обставини змушують його підтримати Майдан у надії потім розкуркулити когось із представників старої влади. Він опиняється на фронті.
Дворовий гопник випадково з похмілля сідає у мікроавтобус, яким молодь їхала на Майдан. Йому сподобалося, що вони прорвали кордон "беркутів", який намагався їх не пустити до Києва.
Багато подій відбувалися у місті, під яким угадуються Суми. Найбільший регіон – центральна Україна, від Вінниці до Сум. Під час революцій і заворушень перемагає та сторона, яку підтримує центр.
7"Вірші одного кіборга" Миколи Вороніна
Микола Воронін брав участь у боях за Донецький аеропорт. У якомусь сенсі це – наївна творчість, прямота й безпосередність вражень. Бачимо побут, найпростіші реакції на новини й події на фронті.
Автор розповідав, що спочатку симпатизував російській стороні, захоплювався ідеями панславізму (культурна й політична течія, в основі якої ідея про політичне об'єднання слов'янських держав на основі етнічної, культурної та мовної спільності. – Країна), вважав усіх слов'ян братами, звинувачував у всьому Захід. Але після подій у Донецьку зрозумів, хто насправді розпочав війну.
"Вірші одного кіборга" – це документ епохи. Зберігають мить такою, якою вона була. Через кілька років усе осмислюватиметься по-іншому.
8"Аеропорт" Сергія Лойка
Абсолютний хіт. Причина – і в потужній рекламній кампанії, і в романтичній, привабливій постаті автора. Лойко – військовий журналіст, росіянин, працює з Los Angeles Times, єдиний іноземний кореспондент, що знімав оборону Донецького аеропорту зсередини.
За сюжетом, до Києва на початок Майдану прилітає американський фоторепортер російського походження. Під час побиття студентів 30 листопада 2013 року рятує від "беркутів" дівчину. Між ними виникають почуття. Хоч у неї є наречений, а в нього – дружина й діти, старші за цю дівчину. Загострення українських подій і закоханість постійно повертають головного героя до Києва. Потім приводять до зони АТО. Він зустрічає нареченого своєї любові, разом опиняються в Донецькому аеропорту.
Основу книжки складають замальовки із буднів оборони аеропорту. Міцно виписана історія.
3 
1
Коментарі