Як змінилася фінансова ментальність українців за 2014 рік
2014 року фінансова ментальність українців почала змінюватися. На це вплинули Майдан, війна на Донбасі. Вартість гривні упала вдвічі, зросли ціни на товари, подорожчали комунальні послуги та пальне. Електроенергію вимикають через нестачу вугілля для електростанцій, зупинилися деякі підприємства.
Українці почали значно менше витрачати на дрібниці та іміджеві речі, відмовляються від відпусток. Раніше купували дорогі букети вчителям на 1 вересня, а 2014-го замість цього перерахували гроші на армію. Те саме з корпоративами. Не чув, щоб хтось влаштовував гучне святкування Нового року на роботі. Окупація частини наших земель, на жаль, не закінчиться 2015-го. Процес повернення Криму та звільнення Донбасу, можливо, триватиме два-чотири роки. У цей період українці не даруватимуть квітів 1 вересня, врізатимуть новорічні витрати, менше купуватимуть непрактичних речей. Така фінансова поведінка стане звичкою. Вона буде корисною як для добробуту кожної сім'ї, так і для країни. 2014 року ми стали більшими патріотами – віддаємо перевагу вітчизняним товарам. На жаль, українські виробники не можуть запропонувати стільки, скільки ми готові купити.
Відбувся сплеск благодійності. Сотні тисяч людей допомагали майданівцям – приносили їжу, теплі речі, ліки, передавали гроші. З початком АТО таких побільшало. Масова благодійність почалася з платних телефонних дзвінків на підтримку армії. Так перерахували 146 мільйонів гривень. Волонтери купували екіпіровку для військових – каски, бронежилети, форму, взуття. Інші за свій кошт приватними автомобілями відвозили це на фронт.
У Західній Європі та США традиційно допомагають інтернатам, інвалідам, бездомним тваринам. У нас інша природа благодійності. Маємо мотивацію – перемогти ворога й зберегти територію держави.
НайактивнішІй волонтер й жертводавець є середній клас. Ці люди мають стабільні доходи, чимало хто – невеликий бізнес. Вони розуміють: якщо не допомагатимуть армії, то маргінали з Донбасу прийдуть до них. Тоді втратять усе.
Українці потроху позбуваються найгіршої фінансово-ментальної риси – віри в легкі гроші. Дуже вплинуло радянське ставлення до них. За часів Союзу людина повністю залежала від держави. Та мала надати житло, виділити інші блага. Виникала ілюзія, ніби тобі хтось допомагає. Тому багато українців досі вірять, що можуть заробити у фінансових пірамідах, кредитних спілках із найвищими відсотками та інших шахрайських конторах. Тепер потроху від цього відходимо. Вчимося керувати фінансовими ризиками. 2014-го близько 20 банків припинили віддавати депозити. І невідомо, чи вистачить коштів у Фонді гарантування вкладів на виплати їхнім клієнтам. Люди з таким досвідом навряд чи в майбутньому нестимуть усі заощадження в один банк. Ті, хто брав кредити в доларах, тепер переплачують пристойні суми. Чимало хто не здатен погашати кредити. Все це підвищує фінансову грамотність суспільства.
Через клімат і історичний досвід українцям властиво робити значні накопичення. Спочатку йшлося про їжу, з часом – про гроші. Росіяни завжди були більше схильні витрачати їх, купувати дорогі речі, що підтверджували б статус. У Німеччині 67 відсотків молоді щомісяця відкладають гроші на пенсію. Американці більше витрачають, ніж заробляють. Ця звичка вкорінилася через дешеві кредити. У корейців – культ праці. Трудяться по 12–14 годин на добу, тому зароблене витрачати ніколи.
Наш фінансовий менталітет змінюється у бік європейського. Люди починають планувати доходи і витрати. Купують скромніші подарунки, звертають увагу на країну-виробника, якість товару.
3 
1
Коментарі